У 156-ту річницю від дня народження Митрополита, представники департаменту освіти і науки віддали шану пам’яті праведного українця. Освітяни помолились та поклали квіти до пам’ятника Андреєві Шептицькому на площі  Святого Юра та у крипті Собору.

Про це повідомив департамент освіти і науки Львівської ОДА.

«Після завершення робочого дня ми вирішили повним складом вшанувати одного із найвизначніших духовних лідерів - Митрополита Андрея Шептицького. Таких людей нація отримує в дарунок раз на кількасот років. Його приклад служіння є зразком для наслідування. Той масштаб його діянь і зусиль, які він скерував на освіту, гідний подиву. Якщо кожен з нас хоча б на мізерну частинку наслідуватиме Митрополита, наша держава буде квітнути та дивувати світ», - наголосила заступниця директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА Ольга Котовська.

Представники департаменту також взяли участь в екскурсії Митрополичими садами, після чого відбулась Божественна літургія.

На звершення пам’ятного вечора організували культурно-мистецьку програму.

Роман-Марія-Олександр Шептицький народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Походив з однієї із найдавніших і найзаможніших українських боярських родів Галичини.

Здобув належну високому походженню освіту (в університетах Львова, Кракова, Вроцлава, Відня, Мюнхена). Отримав ступінь доктора права, теології та філософії. За короткий час Роман пройшов усі щаблі духовної кар’єри: від складання перших чернечих обітниць, посвяти у монахи, під час якої прийняв ім’я Андрей (1888 рік), до інтронізації на митрополичий престол у  1901 році.

На початку Першої світової війни Митрополита було ув’язнено російською владою.

Засуджуючи політику пацифікації в Галичині, Шептицький закликав польський уряд припинити репресії щодо українців, зупинити переслідування православних священників і руйнування православних церков. Андрей Шептицький не залишився осторонь тих процесів, що відбувались на підрадянській Україні. Разом з іншими єпископами різко засуджував Голодомор 1932–1933 років.

У роки Другої світової війни Андрей Шептицький залишався духовним лідером українців. З його благословення 30 червня 1941 року проголошено Акт відновлення Української держави. Під час нацистської окупації Митрополит врятував життя понад 200 євреям на Галичині, започаткувавши й очоливши кампанію з їх переховування за участю великої кількості духовенства. Його активна діяльність в роки війни допомогла багатьом пережити її страшні лиха.

Андрей Шептицький був загальновизнаним благодійником і меценатом. Найбільшу підтримку він надавав сиротам і молоді. Однією з найважливіших акцій Шептицького стала допомога вдовам і сиротам священників, яку він домігся як член Палати Панів. Під його опікою перебували тисячі воєнних сиріт Першої світової війни: він ініціював відкриття кількох великих сиротинців і притулків.

Митрополит Шептицький фінансував господарство, закуповував нову техніку кооперативам, бо розумів, що економічний розвиток багато у чому залежить від продуктивності та швидкості праці.

Під опікою Митрополита Андрея було й українське мистецтво. Шептицький заснував Український національний музей у Львові, де зібрано одну з найбільших у Європі колекцію іконопису.

Помер Андрей Шептицький 1 листопада 1944 року. Львів прощався зі своїм наставником п’ять днів. Похований був у підземеллі собору Святого Юра.