У Львові відбувся круглий стіл «Священна мова нації і духовна віра Маркіяна Шашкевича», присвячений постаті одного з провідників українського національного відродження в Галичині, його внеску в утвердження української мови та збереження національної ідентичності.

Захід організували Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки. Участь у ньому взяли історики, науковці, письменники, громадські діячі, митці та представники інтелігенції.

Під час вступного слова завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич наголосив на особливій ролі рідної мови у духовному становленні та відродженні нації. Він звернув увагу на історичну місію Маркіяна Шашкевича, який разом із соратниками з «Руської трійці» підніс українське слово до рівня літературної, культурної та релігійної мови. Серед знакових подій його діяльності — українськомовна проповідь у храмі Святого Юра 14 жовтня 1836 року та видання альманаху «Русалка Дністровая».

Про Маркіяна Шашкевича як засновника модерної української національної свідомості в Галичині говорив директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки, історик та архівіст Іван Сварник. Він підкреслив, що діяльність Шашкевича стала відповіддю на загрозу асиміляції українців, а запровадження народної мови в літературу, церковну проповідь та освіту було одним із ключових чинників збереження національної самобутності. Окремо історик зупинився на боротьбі діячів «Руської трійці» за збереження кирилиці.

Змістовну доповідь про духовні засади національного відродження виголосив поет і літературознавець, директор Центру наукових досліджень давньої української літератури «Інститут Слова» Павло Салевич. Він розкрив три основні складові спадщини Шашкевича: сакралізацію рідної мови як Божого дару, глибоку християнську віру та утвердження української національної ідентичності. За його словами, для Шашкевича мова була не лише засобом спілкування, а й духовною основою існування народу, його історичної пам’яті та єдності.

Громадсько-політичний діяч Юрій Антоняк порушив питання позиції греко-католицького духовенства та церковної ієрархії в першій половині XIX століття, а також протистояння асиміляційним процесам. Він наголосив на принциповій позиції Шашкевича та його однодумців, які свідомо обрали живу українську мову для літератури й освіти, відстоюючи окремішність українського народу.

Також учасники обговорили фольклорну діяльність «Руської трійці», питання національної пам’яті, мовну спадщину княжої доби та значення ідей Шашкевича для української революції. Свої доповіді представили кандидат філософських наук Віктор Маринюк, доктор економічних наук Борис Карпінський, архітектор Микола Обідняк та громадський діяч Іван Гавалюк.

Особливого звучання заходу надали мистецькі виступи іконописця й акторки Наталі Білоус та поета Святослава Салевича, які представили проповідь на Різдво Пресвятої Богородиці та поезію Маркіяна Шашкевича «Бандурист».

Учасники круглого столу наголосили, що спадщина Маркіяна Шашкевича залишається актуальною і сьогодні. Його діяльність доводить, що збереження рідної мови, духовних традицій та історичної пам’яті є необхідними умовами національної єдності й державності. В умовах сучасної боротьби України за свою незалежність ці ідеї набувають особливого значення.

West NEWS.