У заклад жінка потрапила з діагнозом – рак стравоходу і потребувала операції

Сьогодні, 29 листопада, з торакального відділення Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру виписали 87-річну пацієнтку, якій медики центру подарували ще один шанс на життя. 

Про це "Еспресо.Захід" розповіли в пресслужбі медустанови.

"Рідні хвилювались, чи зможе вона пережити втручання, медики зважували усі ризики, а вона знала, що скоро повернеться до найближчих, бо головне – вірити! Це історія неймовірної жінки, яка понад усе любить життя, дарує багато тепла та обіймів тим, хто опиняється поруч і відкриває своє, сповнене турботою серце кожному", – пишуть у закладі.

У той же час історія Анастасії Петрівни також про надзвичайну витримку та силу духу. Адже жінка пережила окупацію. Разом з рідними залишила дім із Запорізької області подалась до Дніпра, а далі до Львова. Тут почала відчувати біль у шлунку. Довгі тижні різноманітних обстежень та лікувань не давали результату і їй ставало все гірше.

"У мене така хороша, дружня сім'я. Я усіх так люблю. Я так хотіла бачити як ростуть мої правнуки. Я так хотіла жити. Сказала дітям, що не хочу помирати і що я готова боротись", - каже Анастасія Петрівна, пацієнтка онкоцентру.

Тож рідні жінки робили все, аби допомогти мамі, бо боялись навіть уявити – як це жити без неї.

"Мама була слабка, втратила вагу і вік говорив про себе", - каже дочка пацієнтки Тамара. Жінка розповідає, звернутись у Львівський онкоцентр їм порадили у приватному медзакладі, запевняючи, що лише там їм зможуть допомогти.  

"Нам порадили Лікаря Ігоря Григоровича. Я буду молитися до кінця життя за його здоров’я. Бо коли він повідомив, що все-таки бере нашу маму на операцію, ми дуже раділи і водночас хвилювались. Але операція пройшла, вийшов лікар і в його очах я побачила надію на те, що моя мама житиме. Плакали всі", - каже дочка Анастасії Петрівни Тамара.

Завідувач торакальним відділенням Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Ігор Гіпп розповідає, попри поважний вік, пацієнтка була дуже оптимістично налаштована і це дуже мотивувало лікарів.

"Це дуже серйозна патологія – пухлина стравоходу. В такому віці проводити будь-яке лікування тахих пухлин є дуже ризиковано. Пацієнтка прийшла до нас з явищем дисфагії, а це означає, що вона не могла ковтати їжу. Тому ми провели тривалу підготовку, через капельниці вводили їй спеціальні харчові розчини, трохи її підсилили і після дообстеження відважились на таку операцію", - Ігор Гіпп.

Команда медиків зважувала всі ризики та цінність людського життя поборола  хвилювання та побоювання лікарів. Майже три години вони боролись за життя пацієнтки і перемогли.

"Це втручання складається з двох частин – операція в черевній порожнині та операція в грудній клітці. Ми же впродовж 10 років проводимо такі втручання малоінвазивним методом. В даному випадку ми провели перший етап –малоінвазивний: підготували шлунок для переміщення в грудну клітку. А другий етап був проведений відкрито: видалили пухлину, перемістили шлунок та зшили його із здоровою частиною стравоходу", - каже завідувач відділення Ігор Гіпп, який до речі і проводив операцію.

Завдяки професійній та злагодженій роботі медичної команди, а також сучасному обладнанню, Анастасія Петрівна усміхається та будує плани на майбутнє. Жінка розповідає, що крім професіоналізму лікарів онкоцентру вона побачила тут неймовірну підтримку та людяність.

"Це золоті серця. Нема таких слів, щоб описати які вони добродушні та грамотні. Вони вміють співчувати чужому горю та відносяться до пацієнтів з такою турботою, що не можливо описати словами. За час який мене лікували, а це більше 20 днів, я просто ні разу не відчула, що я в лікарні. Тут всі намагаються створити якийсь домашній затишок. Я дуже рада, що ми зустріли такого лікаря і що я буду продовжувати жити. Він мені врятував життя. Я повернусь до своєї сім’ї", - говорить Анастасія Петрівна.

Виходячи із палати Анастасія Петрівна зізнається, першим що зробить – обійме всіх рідних, бо завдяки професійності лікарів та підтримці дітей і внуків вона змогла перемогти.