У Верховному Суді 17 вересня 2021 року повинна була остаточно вирішитись доля започаткування остаточної й багатостраждальної судової реформи. Проте так і не вирішилась. Делегування кандидатів до Етичної ради від Ради суддів України перенесли на 8 жовтня.

Суть проведення судової реформи полягає у тому, щоби нейтралізувати кланові інтереси суддівської кліки. Для цього необхідно нарешті перезавантажити Вищу раду правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію, які є головними та визначальними ланками суддівського врядування. І саме Етична рада повинна зайнятись перевіркою як нині діючих представників, так і кандидатів до вище зазначених структур.

Антон Голобородько, колишній працівник телеканалу 24, повідомив, що 14 вересня, після зустрічі суддів із адміністрацією президента Зеленського, «судова мафія» здригнулась, позадкувала, але ще остаточно не відмовились від боротьби проти реформування судової системи України.

Вранці, 17 вересня, о 10 годині почався Пленум Верховного Суду, під час якого розглянули питання, чи доречно звертатись до Конституційного Суду з поданням стосовно неконституційності норм закону про Етичну раду з перевірки доброчесності членів Вищої ради правосуддя.

Нагадаємо, що третього серпня президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» №1635-ІХ, який у парламенті підтримали 14 липня поточного року. Водночас цей Закон зумовив у третій гілці влади чималий переполох, адже його можна застосувати для ламання усталених суддівський схем та домовленостей.

Закон передбачає утворення Етичної ради, яка визначатиме, чи відповідає кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики і доброчесності, а також надаватиме список кандидатів, яких рекомендує для призначення на посади до Вищої ради правосуддя і до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

До складу Етичної ради повинні належати шість членів, із яких трьох обирає Рада суддів України, а ще трьох – міжнародні організації. Натомість суддівський клан хотів інший склад Етичної ради: троє від Ради суддів України і по одному від Ради прокурорів України, Ради адвокатів України і Президії Національної академії правових наук України. Однак цей задум не вдався.

На сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено списки кандидатів, яких міжнародні партнери України делегували до складу Конкурсної комісії, як теж і до Етичної ради від міжнародних та іноземних організацій.

Отже, беручи до уваги запит суспільства на справедливість, реформа повинна сприяти створенню необхідної законодавчої основи для ефективного вдосконалення судової системи. Крім того, реформа передбачає продовження співпраці між Україною та Міжнародним валютним фондом, а також надання Україні макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. У прийнятому Законі враховано і рекомендації Венеціанської комісії від 9 жовтня 2020 року стосовно реформи судової системи України.

Однак члени Ради суддів України під час засідання 13 вересня відмовились делегувати своїх представників до Етичної ради. Тобто Рада суддів демонстративно заблокувала початок проведення другого етапу реформи судоустрою України.

Суддівське свавілля обурило президента, який заявив: «Я не допущу блокування найголовнішої реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч. Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі й очищенню судової системи, позбавити українців права на справедливість. А судді, які хочуть працювати в прозорій системі, повинні мати повну підтримку».

Водночас Зеленський повідомив, що 16 вересня проведе робочу зустріч за участю очільників органів суддівського урядування, зокрема голови Ради суддів, Верховного Суду, представників парламенту, а також послів «Великої сімки». Поміж слів президента вчувалось, що під час зазначеної зустрічі суддям розтлумачать їхню подальшу кар’єрну перспективу, якщо вони не отямляться.

Із потоку інформації вбачається, що голова Верховного Суду Валентина Данішевська ймовірно очолює суддівську групу антиреформаторів. Після зустрічі в Офісі президента 16 вересня Данішевська заявила: «Дискусії, на жаль, на цьому заході не вийшло. Він був проведений, щоб підтвердити намагання провести реформу».

Голова Верховного Суду мала твердий намір перехопити реформаторську ініціативу й сама запропонувала провести приватну зустріч на трьох: вона, очільник Верховної Ради і президент. Із очільником парламенту не склалось, тому що він захворів, а президент проігнорував пропозицію стосовно кулуарної зустрічі.

Тоді Данішевська надіслала лист Зеленському і Разумкову, в якому намагалась переконати, що Закон України №1635-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» може мати негативні наслідки для судової влади.

І справді, новостворена Вища рада правосуддя розпочне переатестацію із суддів Верховного Суду, а відтак може з’ясуватись, що рівень юридичної освіти самої Данішевської не відповідає фаховим критеріям посади Голови Верховного Суду. У подальшому це означає, що можна втратити щорічний і гарантований чотиримільйонний дохід.

А ще раніше Валентина Данішевська зустрічалась із міжнародними партнерами України, навіть їздила в Брюссель, щоби переконати ЄС і США не ініціювати негайне очищення Вищої ради правосуддя. Та попри її старання ЄС і США офіційно підтримали реформу і навіть, як казано вище, делегували в Україну для проведення реформи своїх фахових експертів.

Зате Данішевська знайшла однодумця в особі керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За словами очільниці Верховного Суду, Андрій Єрмак розуміє, що «непотрібно, аби ми залишилися без суддів. Він розуміє, що відсутність суддів – це відсутність боротьби з корупцією і злочинністю». А далі Валентина Данішевська не могла натішитись таким ситуативним попутчиком: «Розмова склалася досить конструктивна. Він все почув, все зрозумів. Навіть, як колишній адвокат, додав до описаних проблем деякі свої, які пов’язані з тим, що саме втратить Вища рада правосуддя, і запропонував, щоб Офіс Президента і ми повернулись до цієї розмови».

Активіст із Центру протидії корупції Віталій Шабунін переконаний: «Від рішення Пленуму Верховного Суду залежить, чи відступить «судова мафія». Вони планували, що Пленум Верховного Суду звернеться в Конституційний Суд, де його голова Олександр Тупицький прийме необхідне рішення, на підставі якого можна буде демонтувати всю попередньо здійснену судову реформу».

Антон Голобородько теж поділяє думку, що верхній ешелон суддівського корпусу відчайдушно уперся, щоби не проводити реформу суддівської системи, тому що в її результаті вони можуть опинитись поза судовою системою і втратити як свій вплив у суспільстві, так і монетизацію цього впливу.

Проте під час Пленуму 17 вересня головні очільники суддівського корпусу не наважились відверто знищити паростки судової реформи. Експрокурор Руслан Рябошапка розповів що саме їх стримало: «Після дискусії в Офісі президента були озвучені вагомі аргументи. Керівництво Верховного Суду злякалось цієї аргументації та просто «підвішали» цю ситуацію і перенесли розгляд питання про звернення до Конституційного суду на 8 жовтня. Очевидно, що суддівський корпус буде ініціювати переговори із Офісом президента, намагаючись щось собі виторгувати».

Водночас Руслан Рябошапка повідомив в ефірі Каналу 24 неприємну звістку, що справжня судова реформа не потрібна Офісу президента, що їм потрібні слухняні судді. А суддям потрібна влада, яка буде співпрацювати з ними, гарантуючи їм персональну кар’єрну безпеку за посередництвом псевдореформи.

Під час цих бурхливих п’ятиденних подій (13-17 вересня) керівник Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков надіслав лист голові Ради суддів України Богданові Монічу стосовно усунення порушення антикорупційного законодавства у діяльності Ради суддів. Зафіксовані порушення стосуються привласнення Радою суддів невластивих для неї повноважень.

Верховна Рада у Законі України «Про запобігання корупції» визначила, що виключно НАЗК має повноваження надавати роз’яснення щодо конфлікту інтересів. Однак Рада суддів вирішила знехтувати цією нормою та визначити у своєму «Порядку», що саме вона може надавати такі роз’яснення суддям. Водночас Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не надає цій структурі таких повноважень. Отже, Рада суддів України свавільно привласнила собі повноваження законодавчої влади, чим порушила положення статей 6 та 19 Конституції України.

Будемо спостерігати, чим 8 жовтня завершиться багатовекторна історія протистояння між непримиренними представниками владних гілок України.

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст, спеціально для WestNews