До найсвітлішого свята Воскресіння Христового залишилися лічені дні. У цей час ми очищаємо не стільки тіло, як грішну душу. І це також ще одна добра нагода знову і знову відкривати для себе Бога.

Всласне, тема Страстей Христових – духовний і художній фундамент не тільки християнської, а й світової культури. Про це йшлося у лекції культуролога, кандидата філософських наук, заступника директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Михайла Кобрина.

За його словами, до образності Страждань Христа тяглися майстри з різними переконаннями.

– Пане Михайле, наскільки тема Страстей Христових популярна у світовій культурі?

– Тема Страстей Христових популярна насамперед там, де поширено християнство. Найперше - це стосується оздоблення храмів, особливо у католицькій та православній традиції. До цієї теми зверталися, починаючи від Середньовічного іконопису через Ренесанс, Бароко, Модерн і до Постмодерну. Такі видатні митці, як-от  Мікеланджело, Караваджо, Ель Греко, Рубенс, Далі та інші.

– На вашу думку, яка головна спонука того, що представники культури  зверталися і звертаються до цієї теми?

– Найперше – це спроба осмисленням християнства - найбільшої світової релігії щодо кількісті віруючих. Власне, суть християнства полягає у вірі у Воскресіння Христове через його відкупну жертву, а це саме і є Страсті Христові.

Надзвичайно потужна історія, просто неймовірна, яка надихає на життєві подвиги.

Також слід зрозуміти, що християнство було одним з головних факторів світового успіху Західної цивілізації, тому цю релігію постійно будуть прагнути зрозуміти.

– Українська культура теж багата на твори цього спрямування?

– Звичайно, найперше  тут слід згадати український іконопис. Можна зайти в Національний музей імені Андрея Шептицького і побачити чудові ікони XV століття на тему Страстей Христових. Або ж побувати в храмах XVIII, XIX століть, які ми маємо по селах і містах, і також побачити в іконостасах чи настінних розписах тему Страстей. Ще один приклад роботи Василя Курилика на цю тему, які описала у своїй монографії мистецтвознавиця Христина Береговська.

– Чи можна припустити з огляду на все більшу секуляризацію нашого життя, що  раптом зникне у митців інтерес до цієї теми?

– Я думаю, що ні, тому що це сильна історія з надзвичайною символікою. Доказом цього можуть слугувати Голлівудські фільми – «Страсті Христові» чи «Бен Гур», які стали успішними, розказуючи цю історію, яка надихала і надихає мільярди людей.