• Головна
  • Новини
  • Сто років тому спалахнуло антибільшовицьке повстання в Києві

09.04.2019, 10:50

Сто років тому спалахнуло антибільшовицьке повстання в Києві

100 років тому в Києві розпочалось антибільшовицьке Куренівське повстання отаманів Зеленого, Струка і Гончара.

Про це пише сторінка "Військова історія" на Фейсбук.

Підготовка до постання розпочалась в березні 1919-го року. Загони Струка базувалися у Горностайпільській волості Чорнобильського повіту, Гончара — у Васильківській волості, Зеленого — у Трипільській волості. Передбачалось, що вони скоординують бойові дії у напрямку до Києва і розраховувалось, що до повстання приєднаються і отаман Ангел з Чернігівщини і Нестор Махно. Центром підготовки повстання стало село Нові Петрівці, звідки були послані делегати у сусідні села Вишгород, Лютіж, Гостомель, Старосілля. У селах були розклеєні прокламації із закликом «Геть комісарів з України!».

Довідавшись про це, більшовики вислали в район Вишгорода кінний загін, який там же був розбитий повстанцями. Того ж дня повстанський штаб оголосив мобілізацію чоловічого населення на боротьбу проти влади комуністів. Нові Петрівці перетворились на військовий табір, до якого прибували озброєні селяни з навколишніх сіл. З району Трипілля вийшли загони отамана Зеленого. Надалі повстанці зайняли оборону в окопах, поставили кулемети на Вишгородській горі та на піщаних пагорбах. 9-го квітня під Вишгород підпливли три катери, з який висадився десант, що пішов у наступ на Вишгород, але теж був розгромлений. Успішний бій під Вишгородом додав ще більше впевненості повстанцям і було вирішено наступати на Київ. У цей час надійшло повідомлення, що отаман Гончар провів мобілізацію селянства у Васильківському повіті, знищив загін більшовиків із 60-ти чоловік та вийшов у район Боярки.

Наступ на Київ почався у ніч на 10-е квітня 1919-го року. Наступали двома напрямками: перша група йшла на Поділ - Куренівку, друга — Чорнобильським шляхом через Пріорку на Куренівку. На околиці міста проводились антирадянські мітинги, по місту розклеювались та розкидались листівки. Повстанці дійшли до Житнього ринку , напали на телеграф та міський банк, перерізали телефонні дроти. Загальна кількість повстанців становила близько трьох тисяч чоловік. Повстанським загонам бракувало дисципліни, зокрема, на Подолі не обійшлось без грабунків крамниць що належали , переважно, євреям.

Більшовики зрозумівши всю серйозність ситуації кинули всі свої ресурси на придушення повстання. Червоні мобілізували всіх чекістів, міліцію і весь наявний київський гарнізон. Цілу добу не вщухали бої в Києві. Поки повстанці намагались замкнути кільце довкола Києва, більшовики задіяли ще один свій резерв, який виявився вирішальним - китайський інтернаціональний полк Червоної армії. Ближче до ночі 10-го квітня, повстанці відчуваючи брак боєприпасів змушені були відступити. За участь в повстанні більшовики розстріляли 31 особу, серед яких був і відомий на той час лікар Михайло Котленко.

На першій світлині повстанці отамана Ілька Струка в 1919-му році. Сам Струк стоїть по середині з наганом. На другій отаман Зелений (сидить по середині) із найближчими соратниками: Дмитром Любименком (ліворуч) і Василем Дужановим (праворуч) в тому ж році. На третій світлині загін китайського інтернаціонального полку РСЧА в 1918-му році.

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    Суспільство

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    Порошенко підписав закон про мову у прямому ефірі

    Коментар

    Блоги

    Василь Чорний

    Порошенко роздає посади і звання як дешеві цукерки

    Наталя Тимчій

    Чому молодь тікає зі Львова

    Андрій Вихопень

    Порошенко збирається діяти за принципом "що гірше - то краще"

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: