Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво були розпочаті ще у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди — Угода про асоціацію).

У листопаді 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний 21-й раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, в ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди. Документ мав бути підписаний на Вільнюському саміті в листопаді 2013 року тодішнім президентом України, але під тиском Москви він відмовився це зробити, що викликало масові протести громадян і повалення режиму Януковича в лютому 2014 року.

6 березня 2014 року на позачерговому саміті ЄС у Брюсселі відбулися гострі дискусії з приводу майбутнього Угоди, і ряд європейських держав, аби не псувати відносини з Москвою, виступив за виокремлення з Угоди економічної частини. Процедура підписання політичної частини Угоди, яка носила переважно декларативний характер, відбулася 21 березня 2014 року на позачерговому саміті в Брюсселі.

27 червня 2014 року під час засідання Ради ЄС Президентом України Петром Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 країн-членів ЄС було підписано економічну частину Угоди про асоціацію України та ЄС.

16 вересня 2014 року Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували цю Угоду. Згодом українська Сторона передала до депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила, таким чином, всі внутрішньодержавні процедури. Багато норм Угоди про асоціацію були тимчасово застосовані ще з 2014 року. З 1 січня 2016 року функціонувала зона вільної торгівлі з Євросоюзом, а з 1 вересня 2017 року Угода набула чинності в повному обсязі.