Цього дня Церква згадує викриття Ісусом фарисеїв і книжників, а також притчі, які Він промовляв у Єрусалимському храмі: про данину кесарю, про воскресіння мертвих, Страшний суд і кінець світу, а також про десять дів і про таланти.

Первосвященники всіляко спокушали Ісуса, задаючи провокаційні запитання, хотіли арештувати Його, але боялися народу, який сприймав Ісуса за пророка, нагадує Укрінформ.

Однією з таких провокацій було запитання про те, чи можна давати податок кесарю. Каверза крилася в тому, що якби Ісус відповів, що можна, то цим би Він прямо визнав римську окупацію, чим обурив би простих юдеїв, а якби сказав «ні», то це слугувало б приводом донести на Нього римлянам: мовляв, цей чоловік підбурює до повстання. Але Ісус відповів просто: спочатку Він попросив принести римський динарій з викарбуваним на ньому зображенням кесаря (імператора), а потім порадив віддавати цю монету тому, кому вона належить – тобто, кесарю. Смисл фрази «Кесарю – кесареве, а Богу – Боже» полягає в цілковитій окремішності світської влади і віри.

Ще однією з головних настанов цього дня, його рефреном, є слова Ісуса про те, що кожен має не піддаватися духовному сну, пильнувати, адже не знає, коли прийде Господь.      

В Україні другого дня Страсної седмиці жіноцтво прало і прасувало білизну, готувало святковий одяг. Чоловіки тим часом заготовляли дрова для випікання пасок. Ранковий туман цього дня віщуватиме ясну погоду, а сині хмари – тепло й опади.