Сиджу зараз у квартирі без світла, без води взагалі

Сиджу зараз у квартирі без світла, без води взагалі. Без опалення, звісно, воно мало б бути, але його немає. Насправді я його не очікував. І знаєте, немає якогось бажання когось звинувачувати, потрясати кулаками гнівно. Аж ніякого бажання. Це було очевидно. Просто, ну очевидно, що так буде. Очевидно, що росіяни за необхідності рознесуть все, що можна рознести для того, аби максимально ускладнити життя киянам, львів'янам, миколаївцям, сумчанам, черкащанам, чернігівчанам. Ну, важливо рівнянам, кому захочуть, тому і ускладнять. В принципі вони мають для цього можливості. Вони готувалися до цієї зими, робили дрони відповідні, модифікували дрони, покращували дрони, готували ракети. Ми виявилися неготовими. Ну давайте скажемо чесно, ми виявилися неготовими. 

Початок листопада, місто без світла, без води, без опалення, столиця України. Ми виявилися неготовими. І тут чекаю на газову плиту портативну. Ще деякі речі треба буде докупити. Я абсолютно був свідомий того, що це буде дуже складна зима, і я абсолютно не розраховував на якусь стійкість, укриття і інші, ну такі знаєте плакатні речі. Єдине, що хотілося б прибрати в майбутньому, це ось ці от такі, ну такі якісь політбюровські, чи як їх назвати, політбюровські моменти, як от ми затвердили 80% планів стійкості на більшій території України, 18 регіонів відзвітували і ми маємо зараз інформацію про 65% готовності планів стійкості. Навіщо це політбюро було? Ну от навіщо ці плани стійкості? Ми готові, або ми готові дати опалення до листопада. І до листопада немає ні опалення, ні світла, ні електроенергії. Наймасштабніша атака. Ну можна припинити оцю цього лінідріча Брєжнєва вже грати? Ну можна нарешті на якомусь етапі припинити звітувати, проводити засідання, потрясати кулаками, підписувати якісь розпорядження, якісь документи, звітувати в відсотках вимірювати? 

Ну ви не готові. Балісти ці байдуже на скільки відсотків ви підготувалися. Вона просто розхерачить все, куди прилетить. От і все. Ви не готові. Тому дуже б хотілося попри всі моменти, просто щоб ось цього ЦК КПРС не було. Ну просто більше нікого не було. Робите щось, робіть тихенько. Зробили, молодці. Не зробили – мовчіть, спробуйте зробити краще. Ну ми не готові і ще не почалась зима, ми вже от такі рознесені, як то кажуть, в одну калітку. Ну тому що в Москві немає блекаутів, в Петербурзі немає блекаутів. В Твері немає блекаутів. В Нижньому Новгороді немає блекаутів. Ну там страждає Бєлгород, таке діло. Страждає в принципі майже вся країна. Тому хочеться просто побажати терпіння внутрішнього якогось стержня, щоб це все пройти і розуміти, що ми на своїй землі. Дякувати Збройним силам України і розуміти, що тут немає ворога. 

І знову ж таки припинити ось цю показуху з цими планами стійкості, засіданнями, перезасіданнями, якимись зборами, звітами, обіцянками витратити всі гроші на об'єкти укриття. Це нічого не дасть. Ну просто нічого не дасть, як ми бачимо. Тому сціпити зуби і рухатися далі. І бажано просто, щоб людей не доводили до якихось нехороших думок і дій тим паче. Ось такою показухою і цими такими бравурними заявами, які лунають з вуст людей, у яких вдома в їхніх власних будинках є генератори. Ну, власне, є все для того, щоб вони просто жили. Ми за них раді, у них все добре. В когось світло ніколи не вимикають. В когось замість будинки все там горить, палає вогнями. І все прекрасно. Живіть собі далі прекрасно. Ну ви в більшій мірі за кордоном перебуваєте. Там теж все добре за наші податки. Працюйте. Просто щоб ці мандрівки безкінечні за кордон давали якийсь результат ще й країні. І щоб країна не опинялася в суцільній темряві на початку листопада. Тоді від цих поїздок і витрати грошей державних буде якась користь.

Василь Зима, журналіст, письменник, Фейсбук.