• Головна
  • Новини
  • Щомісячні втрати держбюджету від податкових схем - 10 млрд грн, - ексміністр фінансів Уманський

12.04.2020, 19:21

Щомісячні втрати держбюджету від податкових схем - 10 млрд грн, - ексміністр фінансів Уманський

"Питання не в тому, що в мене є претензії виключно до Нефьодова та Верланова. Питання в тому, що вони очолюють структури, через які на сьогодні, на жаль, масово проводять операції з так званої оптимізації сплати податків до державного бюджету. Це явище стало масовим. Обсяги таких операцій мною оцінювалися приблизно в 10 млрд гривень щомісяця".

Про це заявив ексміністр фінансів Ігор Уманський в інтерв'ю Радіо НВ. Він оцінив щомісячні втрати держбюджету від податкових схем в 10 млрд грн, розкритикував «антиколомойський» законопроєкт та виступив за реструктуризацію держборгу.

Про причину звільнення з посади міністра фінансів

Причина відставки дуже проста: ми не змогли знайти спільні підходи до роботи з прем'єр-міністром. Я так розумію, що в першу чергу це питання кадрової політики, бо якихось інших проблем у нашій роботі я не бачу. Йдеться, зокрема, про керівника Митної служби Максима Нефьодова та Податкової служби Сергія Верланова.

Про податкові схеми, через які бюджет щомісяця недоотримує 10 млрд грн

Питання не в тому, що в мене є претензії виключно до Нефьодова та Верланова. Питання в тому, що вони очолюють структури, через які на сьогодні, на жаль, масово проводять операції з так званої оптимізації сплати податків до державного бюджету. Це явище стало масовим. Обсяги таких операцій мною оцінювалися приблизно в 10 млрд гривень щомісяця. Це, зокрема, «скрутки». Це по податку на додану вартість, але по ПДВ були не тільки «скрутки».

Багато хто не розуміє, що таке «скрутка». Це основна схема, щоби не платити ПДВ. Завжди наводять приклад бананів, тому що він яскравий. Наприклад, ви імпортували в Україну банани. У вас ПДВ до сплати умовно 100 гривень. Самі ці банани ви продали за кеш і отримали свій прибуток і всі видатки, які у вас були, зокрема той ПДВ, який у вас до сплати. Але документи-то у вас залишилися і ви їх продаєте мені, тобто офіційно ви мені ніби продали банани, яких уже не існує, бо вони вами продані раніше. Тобто продали мені документи за певну суму. Я ці документи продаю вже на третю компанію, на якій відбувається диво: банани перетворюються на зерно. Потім угоди по цьому зерну проганяються через дві-три «прокладки», і четверта компанія реально вивозить зерно. У неї ПДВ до відшкодування ці ж 100 гривень… Тут ціла низка статей Кримінального кодексу виникає. Чому зерно? Підрахувати це складно, але за різними оцінками на сьогодні тіньовий ринок зерна — близько 40%.

Розрахунки тільки по ПДВ — це приблизно 5 млрд грн щомісяця. І ці всі цифри взяті не зі стелі, в мене були документи помісячно по компаніях, датах, з кодами ЄДРПОУ, з сумами. Це десятки сторінок. Декілька місяців я збирав ці дані: за грудень, січень, лютий. Потім припинив, бо скільки можна це збирати. Я встиг лише затвердити штатну структуру податкової міліції, яка залишилася після поділу Державної фіскальної служби, яка у стадії ліквідації. Окремо виділили Податкову службу, окремо Митну, а податкова міліція залишилася у Держфіскальній службі. Не встигли навіть реорганізувати, створити цю структуру, призначити керівництво, заступників. Там є тільки перший заступник, він виконує обов’язки голови фіскальної служби і поки є там єдиним керівником…

Я не можу сказати, що прем'єр-міністр у схемі, бо тут мають бути доводи, докази. Безумовно, якщо би таке прозвучало з моїх вуст, це вже точно підстава подавати на мене до суду. Тому я такі висновки робити не можу. Якщо їх хтось і може зробити, то це виключно уповноважені органи.

Про те, чому уряд не розглянув подання на звільнення Нефьодова та Верланова

Я подав пропозиції по їх звільненню. На сьогодні в Україні, згідно закону про державну службу, існує норма, що міністр та його заступники — це політичні особи. При зміні міністра у нього виникає право звільнити всіх заступників і призначити нових, а також звільнити керівників центральних органів виконавчої влади, що знаходяться у сфері відповідного міністерства. Єдине, що міністр не звільняє і не призначає. Це робить уряд. Міністр подає уряду пропозиції, а уряд їх схвалює або не схвалює. Я такі пропозиції уряду подав. Прем'єр жодного разу мені не говорив про те, що не треба їх звільняти. Ніби всі погоджуються, що звільняти треба, але питання на уряд не винесено й досі. Спочатку йшлося про те, що необхідно дочекатися кінця кварталу, подивитися, як він завершиться, щоби не завалили виконання. Окей, все одно завалили, у нас майже 30 мільярдів невиконання по доходах по першому кварталу. Така магія чисел: 10 млрд грн за місяць, 30 млрд за квартал і 30 мільярдів невиконання. Збіг. Питання ж дуже просте. Після цього я вношу пропозиції на звільнення повторно, може десь загубилися документи… Рішення досі не прийнято. Квартал закінчився, вже почався новий, факт невиконання бюджету є. Замість цього приймається рішення про 300% премії керівництву митниці (про це повідомило 7 квітня видання «Апостроф». Офіційного підтвердження цієї інформації немає. — ред.)…Жоден із міністрів не отримує премій, всі відмовилися, бо криза, які зараз можуть бути премії. Якщо вдасться з неї вийти успішно, чогось досягти, тоді можна буде повернутися до питання якогось преміювання. Митниця, яка в нас не виконала за останній рік жодний місяць плану по доходах, отримує 300% премії…

Ці матеріали [про податкові схеми] я планував розслідувати через податкову міліцію як міністр, бо є така структура у нас і це зокрема їх функція цим займатися. З іншого боку, розуміючи, що я вже не встигну це зробити як міністр, в останній день я підписав документи і передав ці матеріали, щоби не загубилися, офіційно до Служби безпеки і до Офісу генерального прокурора. Офіс генерального прокурора має визначити підслідність та визначити, хто це має розслідувати. Він це зробив і передав їх до ДБР…

Питання щодо звільнення безпосередньо керівників Митної і Податкової служб декілька разів стояло на нарадах за участі президента, його позиція була однозначна — необхідно звільняти і наводити лад.

Про зміни в держбюджет-2020, які запропонував Мінфін

По-перше, коли я готував бюджет, обговорювалося питання, що в країні мало бути введено надзвичайний стан. Це було наше базове припущення. По-друге, найближчим часом в умовах карантину і надзвичайного часу нам необхідно буде концентрувати значний додатковий ресурс саме на заходи, пов’язані з боротьбою з коронавірусом, із його виявленням, лікуванням. Це певні медичні витрати, але не тільки, бо ми розуміли, що в цій ситуації держава має підтримувати також і економіку — в першу чергу через додаткові витрати і надання ресурсу відповідним соціальним фондам, які сплачують лікарняні, виплати з тимчасової непрацездатності. Необхідно було точно підтримати найбільш вразливих пенсіонерів тощо. Як наслідок, я не чіпав у своїх пропозиціях видатки на безпеку та оборону, бо з одного боку війна на Сході нікуди не поділася. З іншого боку, більшість підрозділів, які ми називаємо сферою оборони, будуть також на передовій разом із медиками у питаннях, які зараз у нас на порядку денному — це і коронавірус, і обмеження пересування людей, питання безпеки кордону, ціла низка додаткових навантажень і функцій, які зараз на них покладаються. Але ми жорстко ставили питання, що ті видатки, які в них є сьогодні, без змін до бюджету можна переглянути, змінити пріоритети і закуповувати не якісь автомобілі, а «швидкі», засоби особистого захисту, якісь спеціальні костюми тощо. Тобто сфера військової медицини не чіпалася взагалі. По решті видатків державного бюджету ми мали забезпечити підтримку всієї інфраструктури, яка фінансується з державного бюджету, аби не втратити робочі місця, аби банально не втратити цю інфраструктуру. Наприклад, що стосується музеїв, то комунальні платежі, заробітна плата тощо точно мають бути забезпечені, бо без цього музей можуть просто розграбувати. Але поповнення фондів, проведення якихось додаткових закупівель, ремонтів — ні…

Ми скорочували видатки розвитку скрізь, ми не чіпали видатки на заробітну плату, комуналку тощо ніде, окрім окремих рішень, які були прийняті по обмеженню премій, зарплат. Системно таке рішення було прийнято, було доручення і президента України, і уряду, і Верховна Рада про це говорила. Решту видатків ми пропонували скоротити, але ми чудово розуміли, що коронавірус і пандемія — це не назавжди, тому був підготовлений пакет законів. Не тільки секвестр, було три закони. По-перше, це закон про стабілізаційний фонд. Порахувати, які будуть виклики, в якому регіоні, скільки грошей нам необхідно буде направити на додаткову зарплату медикам або на закупівлю апаратів штучного дихання, скільки треба цих апаратів, куди їх треба, ніхто не міг. Тому у мене виникла дуже проста ідея — створити стабілізаційний фонд, за рахунок якого і проводити фінансування таких видатків. Зараз, якщо треба, наприклад, закупити 500 апаратів штучного дихання і розподілити їх по мережі лікарень, затверджується відповідна бюджетна програма. Навіть в умовах надзвичайного стану, в умовах коронавірусу бюджетні процедури ніхто не скасовував, вони навпаки стають ще більш жорсткими. І коли ця ситуація завершиться, потім правоохоронні органи будуть вивчати, як проводилися ці видатки, чи були дотримані відповідні процедури тощо. Виписувалося так, щоби в законний спосіб можна було вирішувати ті питання і проблеми, які можуть виникнути у зв’язку з коронавірусом. Але і питання надання допомоги — можливо, прямих трансферів містам або комунальним підприємствам — також передбачалося. І останній напрямок, який депутати дуже хотіли прибрати, — це можливість уряду за погодженням з бюджетним комітетом після завершення ситуації з коронавірусом, якщо є така можливість, продовжити будівництво якихось аеропортів чи ще чогось без необхідності внесення змін до закону про державний бюджет…

Чому збільшувався дефіцит? Бо, безумовно, ми прогнозували, що буде падіння економіки і втрата доходів державного бюджету. Як наслідок, руйнується баланс. Була пропозиція збільшити дефіцит, по суті, в три рази. Майже зі 100 млрд гривень до приблизно 300 млрд. І це також було погоджено МВФ.

Про те, чи може Україна отримати нову програму МВФ без прийняття «антиколомойського» закону

Коли я ще був міністром фінансів, ми щодня мали телефонні перемовини з місією МВФ. Питання цих prior actions, в тому числі цього закону, виводилося за межі цих обговорень. Ми піднімали постійно питання, що парламент важко збирати, коли вже ціла низка депутатів захворіли. Ми не отримали жодного разу позитивну відповідь, що можлива програма без в тому числі цього закону…

Але це все одно питання перемовин з МВФ. На той час він не готовий був відкласти це питання, але ситуація змінюється, і є аргументи певні для нього. Думаю, це питання зараз продовжує обговорюватися з Фондом. Була проблема, бо змінився якраз в цей час керівник стафу в центральному офісі, пішов Девід Ліптон, призначили нового керівника. Якраз в цей же час був звільнений керівник департаменту, який курує 30 країн Європи, в тому числі і Україну. І відбулося певне просідання суб'єктності, з ким взагалі там вести перемовини…

Принаймні необхідно спробувати [домовитися про нову програму без прийняття «антиколомойського» закону] і вести відповідну переговорну роботу вже з новим керівником стафу, з новим керівником департаменту і підключати вже нового керівника місії. Бо на всіх цих перемовинах був діючий керівник місії [Рон ван Роден], у якого мандат фактично завершився, але він мав завершити цю роботу по підготовці програми EFF, яку було розпочато. Вже є його наступник, вона також постійно приймала участь в цих перемовинах, все це чула, вникала. Я думаю, що з урахуванням зміни людей можна довести іншу позицію, принаймні спробувати.

Про те, скільки коштів Україна може отримати від МВФ

Мова йшла про збільшення програми до $8 млрд. Чому? Дві причини. По-перше, ситуація змінилася. По-друге, є можливість отримати по іншій програмі кошти від МВФ. Якщо би в нас не було програми EFF, ми могли би отримати кошти по програмі боротьби з коронавірусом. Кошти на такий самий термін, як і EFF, під ті самі відсотки. Обсяг там рахується за формулою. Ми могли отримати $1,4 млрд. Попередня програма планувалася $5,5 млрд, тобто маємо майже $7 млрд. Ми просили збільшити програму, щоб вийшло $10 млрд. Більш менш така цифра, яка звучала, що може бути затверджена, це $8 млрд.

Про наслідки неотримання програми МВФ

Це значить для нас, що в нас немає цього вікна можливостей, треба шукати інші можливості. Тоді інші можливості знайти буде значно важче.

Про «антиколомойський» законопроєкт

Багато хто обговорює цей закон, навіть не дивлячись на його суть. Це зміни, по суті, навіть не в банківський закон, а в процесуальні норми, які унеможливлюють у подальшому право колишніх власників закритих банків (а таких близько 100) оскаржувати в суді і доводити, що рішення, яке було прийнято регулятором, тобто Нацбанком, призвело до збитків, які вони можуть довести. От і все. Тобто суть цих змін от така. І питання не тільки Коломойського стосується і не тільки Приватбанку, питання стосується взагалі всіх банків і всіх рішень регулятора, які приймалися і можуть бути прийняті зараз і завтра, бо ми бачимо, що зараз відбувається на ринку. Тобто надається «індульгенція» Національному банку закривати будь-який банк і не нести за це відповідальності. І власники цих банків ніколи не можуть отримати відшкодування за втрату своєї власності.

Довідка НВ Бізнес. В «антиколомойському» законопроєкті, який Рада прийняла в першому читанні, йдеться, що колишні власники ліквідованих банків, права яких були порушені через незаконний акт НБУ, Фонду гарантування, Мінфіну, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку або рішення Кабміну, можуть отримати відшкодування збитків, але виключно в грошовій формі. «Відшкодування упущеної вигоди здійснюється у розмірі прибутку, який учасник банку міг би реально одержати, а прийняте рішення (індивідуальний акт) Національного банку України стало єдиною і достатньою причиною, яка позбавила цього учасника можливості отримати такий прибуток», — вказано в документі.

Про дефолт та реструктуризацію держборгу

В нас багато людей просто не розуміють, що таке дефолт. Дефолт — це коли позичальник взагалі не намагається вести перемовини з кредиторами, а просто «в тупу» каже: «Нікому нічого і ніколи». Були такі приклади в історії. Наприклад, Аргентина. Закінчилося це тим, що за дуже короткий проміжок часу були зруйновані всі абсолютно системи. Не було електрики, світла, тепла, води, повністю нічого. Тобто такий «кам’яний вік». Це мародерства, бунти, танки в центрі столиці і так далі.

Не треба плутати питання дефолту і питання реструктуризації боргу. Бо коли ви приходите до кредиторів і кажете: «Дивіться, за цих умов у мене немає можливості зараз виконувати свої боргові зобов’язання так, як це було передбачено попередніми угодами, домовленостями тощо. Тому я прошу, пропоную на цей період певні умови, в який спосіб це вирішити і проводжу реструктуризацію цього боргу». Україна в тому числі не один раз це проводила. Але це має бути зроблено в нормальний цивілізований спосіб переговорного процесу. Коли ви оголосили про це, скликаний комітет кредиторів ваших, безумовно, зупиняються виплати за боргом. Це так званий event оf default, випадок дефолту. Тобто ви не платите, але вам не можуть пред’явити всю суму до сплати, тому що ви проводите перемовини про реструктуризацію в цивілізований передбачений процедурами і угодами спосіб. Я якраз за те, щоб проводити ці перемовини і робити це в цивілізований спосіб, виходити на домовленість з кредиторами.

Більше того, перебуваючи на посаді міністра — з програмою МВФ чи без — я планував в будь-якому сценарії ініціювати переговори про реструктуризацію боргу. Причому як зовнішнього, так і внутрішнього. Внутрішній насправді навіть більший, ніж зовнішній. В моєму розумінні необхідно було проводити переговори і змінювати умови і терміни погашення і по внутрішньому боргу, чого Україна не робила ще на моїй пам’яті ніколи.Читайте також:

Про кризу, спровоковану коронавірусом, і вихід з неї

Зараз перед урядом, перед Верховною Радою, як і перед всім світом, стоїть виклик, якого за останнє століття світ не мав. З одного боку, необхідно убезпечити життя людей, і це робиться через певні обмеження, в тому числі особистого спілкування і зустрічей. З іншого боку, є ризик втрати економіки, робочих місць і можливості тих же самих людей до існування. І тут має бути знайдений баланс між одним і другим. Та ж Британія почала з простого підходу. Вирішили, що економіка має працювати, все має працювати, всі магазини, бари, транспорт. І вони отримали найбільшу швидкість розповсюдження пандемії. За декілька тижнів схаменулися і почали вводити дуже жорсткі обмежувальні заходи. В світі кожен буде шукати свій вихід, треба дивитися на різні досвіди. Якщо закриються всі підприємства чи більшість підприємств, постане питання — людина може померти від коронавірусу або вона може банально померти від голоду. І одного, і другого неможливо допустити…

Ніхто зараз навіть не спрогнозує, в який спосіб буде розвиватися ситуація як з самим коронавірусом, так і з впливом на економіку. Те, що ми могли зробити, це створити інструменти підтримки. Одним з інструментів був цей стабілізаційний фонд, який міг бути спрямований також на заходи підтримки економіки і підтримки робочих місць. Другий інструмент — це фінансовий ринок. В першу чергу це банки і створення можливостей і інструментів вже банківських для підтримки своїх клієнтів. Бо клієнти комерційних банків це підприємства, юридичні і фізичні особи. Якщо працює підприємство, в працівників є робота, можливість існувати, купувати їжу тощо. І ці інструменти ми розробляли. Пакет як по одному, так і по іншому напрацьований і щодня доопрацьовується.

Інше питання, що я не бачу поки що розуміння з боку Нацбанку. Вони стоять на якихось… В мене складалося враження, що в нас країна, бізнес, люди, коронавірус живуть в одному світі, а політична еліта, депутати, які оцінюють ці пропозиції, в якомусь іншому світі, іншому вимірі. І от Нацбанк у нас на сьогоднішній день в якомусь взагалі своєму світі живе, він навіть не в Україні, не в світі, він десь в космосі перебуває… Необхідно негайно змінювати керівництво НБУ, бо ці люди точно не змінять своїх підходів.

Радіо НВ

Фото - УНІАН

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова

    Коментар

    Блоги

    Мирослав Дністрянський

    СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Й МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й СУПЕРЕЧНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

    Михайло Цимбалюк

    Бюрократи, що прикриваються євроінтеграцією

    Василь Чорний

    Псевдосоціологія від проросійських ресурсів: розбір і спростування фейку

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: