Наш сучасник , письменник Мирослав Дочинець ділиться своїми роздумами про сталі цінності.

Попийте водички

Був у мене блаженної пам’яті близький приятель Євген Легеза. Завзятий натураліст, садівник, лісівник, називав себе «чоловіком хащі». Багато мені підказав про природу в моїх писаннях. А ще мурував печі, шукав підземні нурти і облаштовував криниці. За сумісництвом – філософ і провидець. Казав (тридцять років тому): «Не викидайте бабині плити і кахляні грубки, не надійтеся на газ москаля, бо він з нами ще таке втне, що чортам стане смішно». Ми сміялися. А він ще й інше казав: «Честуйте воду, бо прийде час, коли стане вона дорожчою за бензин». Ми ще дужче сміялися…
І от сьогодні я без жодного сміху обтинаю живопліт і несу до клуні вільхове й ліщинове паліччя. Ще менше мені смішно, коли читаю, що замислив президент Нестле, глава світової водяної імперії. Так от, цей імператор напоїв каже, що прісна вода повинна перейти в приватну власність. І вони готові викупити всі її заляги на планеті. З тим, щоб забрати собі, а відтак розливати й продавати нам. І працівники Нестле (а їх близько п’яти мільйонів!) цей проект схвалюють, бажають стати акціонерами нової вселенської корпорації.
Попийте водички, щоб не впасти. Попийте, доки вона ще дешева…