У ніч проти 29 липня 2022 року в колишній Волноваській виправній колонії №120, що розташована на території Оленівської селищної ради росіяни жорстоко вбили десятки українських військовополонених полку «Азов», що раніше вийшли з оточеної Азовсталі - тоді міжнародні організації гарантували безпеку нашим військовим, але все вийшло до навпаки.

За фактом російські окупанти не мали наміру обмінювати українських полонених, які перебували в Оленівці, та умисно стратили їх, щоб приховати тортури та жахливі умови утримання.

Після теракту росіян, ООН сформувало розвідувальну місію зі встановлення фактів обстрілу СІЗО в Оленівці, але вже в січні 2023 року Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерриш вирішив її розформувати місію. Причина – вона не отримала необхідних гарантій безпеки та доступу до місця злочину від рф. Тільки за рік після трагедії ООН спромоглася спростувати твердження росії про те, що українські полонені в Оленівці були вбиті нібито ракетою HIMARS.

Зараз же світ про події в Оленівці мовчить, мовчать ті, які вимагали виходу українських захисників з «Азовсталі», мовчать і ті, які обіцяли створити комісію, яка мала прибути на місце цієї трагедії… На жаль, міжнародна спільнота вкотре проковтнула цю гірку пігулку російського безчинства і відчуття безкарності. 

Героїв України, які повірили міжнародникам і здалися в полон, припинивши опір у Маріуполі, просто обманули - одних запроторили до Оленівки і знищили, а інших - зараз судять в Ростові. 

То ж чи варто після Оленівки ті міжнародні структури називати правозахисними, гуманними, і чи мають вони моральне право надалі комусь диктувати як жити і установлювати правила. Ці так звані «міжнародники» вбивають віру в здатність світу боротися з цим злом.

Наразі ж напрошується два висновки - або міжнародні організації вичерпали себе, і потребують розпуску як ті, які не виправдали надій і сподівань, або корупційні щупальця «газпромів» і ФСБ досягнули і цих структур.

Михайло Цимбалюк