Фахівці радять, як вийти з положення в умовах дефіциту масок та дезінфікуючих розчинів, вдавшись до самодіяльності

В Україні – четвертий день офіційного карантину. До цього часу із магазинів і аптек розкупили практично все, що бодай теоретично може захистити від вірусу або допомогти при лікуванні – важко знайти навіть звичайний  парацетамол. Про маски і дезінфектори для рук годі й казати. Українці згадали, що таке дефіцит. Здавалося б, кому-кому, а аптекам нині годі нарікати на споживчий попит – такого виторгу, мабуть, ще не бачили. Але, й вони безсилі – раптова навала підступної хвороби та традиційна вже нерозторопність відповідальних осіб, привела до жорсткого дефіциту найнеобхіднішого. Коли ж з’являться зниклі товари на полицях, в аптеках здебільшого ще не знають. Але вихід є. Що робити у цій ситуації – радять спеціалісти, яких розпитував Укрінформ.

Антисептик можна виготовити і власноруч

З дефіцитом антисептиків для рук зіткнулися практично усі країни, де виявлено коронавірус. У Італії, наприклад, на початку епідемії масово скуповували алкоголь, коли виявилося, що антисептиків не вистачає. У Франції через це світовий лідер індустрії краси Louis Vuitton вирішив на власних парфюмерних потужностях запустити масове виробництво дезінфікуючого гелю, який безкоштовно передасть владі країни.

Але поки пандемія у розпалі, проблему швидко не вирішити. Тож у Всесвітній організації охорони здоров’я нагадали, що антисептик для рук можна зробити самостійно – інгредієнти для нього мали и бути в кожній аптеці. Для приготування 1 л антисептика в домашніх умовах потрібно:

• етиловий спирт – 830 мл
• перекис водню – 40 мл
• гліцерин – 15 мл
• дистильована або кип’ячена вода – решта.

Щоправда, така суміш може мати не дуже приємний запах, попереджують фахівці, тож для аромату можна додати пару крапель будь-якого ефірного масла, яке до вподоби. 

Отриманий розчин можна розлити в кілька невеликих ємностей, носити з собою і регулярно користуватися. ВООЗ рекомендує обробляти руки антисептиком не менше 30 секунд, приділяючи особливу увагу зоні під нігтями.

Але використовувати антисептик потрібно зі здоровим глуздом. Виявляється, що якщо наносити його без міри, це теж може нашкодити. Усе через великий вміст спирту, який сушить шкіру рук, і в результаті пошкоджує поверхню шкіри, на якій виникають мікротріщини. А це відкриває шлях для бактерій.

Крім того, за словами інфекціоніста і консультанта з управління змінами Вадима Арістова, користуватися антисептиком кожні 15 хвилин, якщо ви знаходитеся на одному місці не варто – лише при зміні діяльності, або ж якщо торкаєтеся потенційно забруднених речей. Якщо є можливість помити руки з милом, то це краще, ніж скористатися зайвий раз антисептиком. Експерт також додає, що треба бути обережними з антисептиком у вигляді спрею – вони можуть пошкодити слизову носа чи горла, якщо часто його вдихати. І тим самим порушити захисний бар’єр організму. Тож, все має бути в міру. 

Немає масок - пошийте

Через дефіцит масок в аптеках ентузіасти беруться шити їх самотужки – з бинта, марлі, інших тканин і підручних засобів. А чи захистять вони нас насправді? Про це, а також про інші способи вберегтися від Covid-19, Укрінформ запитав у Отто Стойки, лікаря-методиста Київського центру громадського здоров’я.

«Медичні маски, саморобні маски або подібні до масок речі, які прикривають наші дихальні шляхи (хустки, шарфи, бафи, бандани, паранджа тощо) дійсно можуть захистити. Оскільки вони, по-перше, захищають наші слизові оболонки та дихальні шляхи від потрапляння крапель слини та слизу від інфікованої людини, якщо ми у близькому контакті - ближче 1,5 м. Люди особливо вразливі у закритих приміщеннях, транспорті, там де мало провітрюють приміщення. У таких приміщеннях маски обмежують повітряно-крапельне поширення збудників інфекційних хвороб. По-друге, маски оберігають наше обличчя від дотиків руками, тоді менша вірогідність потрапляння вірусу через слизові оболонки носа та рота», - пояснює лікар.

Тож він підсумовує, що маски у будь-якому вигляді, навіть просто пошиті з  тканини, підходять як додатковий бар’єр від інфікування в закритих приміщеннях, громадському транспорті та при близькому контакті.

Також механізмом упередження розповсюдження вірусів є часте вологе прибирання приміщень та протяги. За словами фахівця, обов’язково потрібно провітрювати приміщення, кожну годину відкривати вікна на повну, робити протяг, - говорить пан Стойка. – І взагалі тримати вікна та кватирки відкритими, якщо немає протягу постійно. Безумовно слідкувати за температурою в приміщенні – це у діапазоні 18-23 С, а також за вологістю, яка має бути 45-60%.

На запитання про те, чи зберігається вірус на поверхні продуктів, принесених з магазину і чи змивається він водою, Отто Стойка відповідає: «Безумовно, продукти потрібно ретельно мити під чистою проточною водою перед вживанням, як і завжди. Фахівець додає, що ендемічний коронавірус людини (HCoV) – тобто нинішній, уханський, може зберігатися на неживих поверхнях, таких як метал, скло або пластик до 9 днів, але може бути ефективно інактивований поверхневими дезінфекуючими засобами: 62-71% спиртом, 0,5% перекисом водню або 0,1% гіпохлоритом натрію протягом 1 хвилини.

Краще харчування та менше паніки – сильніший імунітет

Вкотре нагадаємо, що вірус неможливо вбити препаратами, якщо він потрапляє в людський організм. Він оселяється в клітині і починає розмножуватися, тож вбити вірус – означає вбити клітину, де він живе. Вірус може подолати лише імунна система людини. А вона значною мірою залежить від нашого способу життя і того, як ми харчуємося.

Експерт зі здорового харчування Максим Погорілий на своїй сторінці у Facebook детально розписав основні фактори, які впливають на людський імунітет. Не можемо не поділитися цією корисною інформацією.

Насамперед негативно на імунітет впливають шкідливі вуглеводи – цукор, солодощі, велика кількість хлібо-булочних виробів з білого борошна. Експерт стверджує, що 100 грамів вуглеводів із таких продуктів знижує активність імунітету упродовж 5-6 годин. Завелика кількість солі теж впливає на імунітет, оскільки може збільшувати схильність до запалень в організмі. Її бажано вживати не більше 2,5 грамів на день. А нестача фруктово-овочевої клітковини погіршує стан мікрофлори кишківника, де за допомогою ферментів і формується наш імунітет. Важливо також контролювати споживання тваринних білків – вони не мають перевищувати 6% у нашому раціоні, бо теж впливають на запальні процеси в організмі.

Що потрібно включити в раціон в першу чергу? Приміром, додати омега 3 ненасичених жирних кислот, що містяться у морській рибі та морепродуктах. Не забувати про квашені овочі, йогурти, кефіри, які зменшують запалення в кишківнику і сприяють росту корисної мікрофлори у ньому, що підвищує імунітет. Морську капусту взагалі можна назвати суперфудом (продукт із дуже високою кількістю корисних речовин). У ній міститься вітамін К, фолієва кислота, цинк, залізо, вітамін Д. Ну і не варто забувати і про вітамін С, якого найбільше міститься у звичайній капусті, ківі, петрушці і цитрусових. А ще – про здоровий сон не менше 6 годин.

Насамкінець слід додати, що панікувати нам теж ні до чого, адже при цьому підвищується рівень кортизолу, який знижує імунітет, пояснила Тіна Берадзе, психотерапевтка, докторка медичних наук, випускниця Медичної школи Гарвардського університету (США). За її словами, якщо людина себе накручує, то ризикує через ослаблення імунітету отримати загострення хронічних  хвороб Лікарка також також додає, що у кризові моменти варто обмежити перегляд телевізійних новин, бо телебачення транслює не скільки інформацію, як емоції, і, здебільшого, негативні. А людський організм надто залежний від емоцій, які переживає людина.