Працівники стратегічних комунальних підприємств Львова перед загрозою вчасної виплати заробітної плати. Через критичний фінансовий стан і понесені збитки через роботу в час карантину, кожне підприємство потребує дофінансування.

Про це пише пресслужба Львівської міської ради.

Для цього місто підготувало ухвалу про участь у Програмі підтримки муніципалітетів України в рамках надзвичайного «Пакету солідарності» ЄБРР. Однак депутати Львівської міської ради не підтримали ухвалу на попередній сесії. Голови профспілкових комітетів, від імені трудових колективів комунальних підприємств, закликають депутатів підтримати ухвалу і не залишати їхні сім'ї без засобів для існування. Адже збитки вони понесли, працюючи в час епідемії, коли місто зупинилося на карантин.

«Є напруга на підприємстві, працівники переживають за зарплату, переживають за роботу. Ми добре роботу свою робимо, навіть ще краще робимо. Минулого тижня ми запрошували депутатів на наше господарство, вони були і, думаю, з розумінням поставляться до цього питання. Середня зарплата по підприємстві - близько 10 тис грн, але в тарифі закладена набагато менша — близько 7 тис грн.

Господарка добре працює, прокладаємо багато магістралей, багато робимо колекторів для очистки стоків. В нас потужний великий колектив, але з нього також є відтік кадрів, бо це потужні спеціалісти. Штат на сьогодні налічує 1780 працівників.

Ми стараємося з кожним працівником працювати і допомагати в будь-яких питаннях. Дуже впала реалізація води, і є недозбір коштів", — зазначив Володимир Стадник, голова профспілки ЛМКП «Львівводоканал».

Критична ситуація у ЛМКП «Львівтеплоенерго». За словами Тетяни Величко, голови профспілки ЛМКП «Львівтеплоенерго», з 22 червня підприємство переходить на 4-денний робочий тиждень.

«Колектив перебуває у стресовому стані. Ми забезпечували місто гарячою водою, коли почався карантин, і це був дуже складний період. Ми теж організовували доїзд до роботи, і інші підприємства треба було забезпечувати гарячою водою, в першу чергу медиків, дітей — дітки вдома, до школи не ходили, і була така ситуація, що треба було працювати і подавати гарячу воду. Попри те, ситуація така складна, що нас переводять на 4-денку — для колективу це великий стрес. Попри те, що всі ходили у відпустки без оплати, бо не можна було добратися до роботи. Тому зараз для нас втрачати у зарплаті - це дуже стресово і катастрофічно. Бо люди думають про свою сім'ю і про те, як забезпечити свою родину.

Наш штат — 1735 людей. Кожен спеціаліст — дуже цінний, наша галузь специфічна і треба довго вчитися, аби могти працювати в цій сфері. Ми цінуємо кожну людину і дуже сподіваємося, що не буде такої ситуації, що нам не виплатять заробітної плати — ми собі навіть цього уявити не можемо, це буде колапс для самого підприємства, бо потім як зібрати таких хороших спеціалістів, які у нас є? Увесь штат з 22 червня переводять на 4-денний режим роботи, окрім оперативного персоналу, який зобов’язаний забезпечити цілодобове чергування на котельнях, бойлерних. А це буде мінус 20% у зарплаті", — розповіла Тетяна Величко, голова профспілки ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Стурбовані ситуацією і працівник ЛКП «Львівелектротранс».

«До нас на підприємство приходили депутати, ми їм все розповіли, показали, і думаємо, вони нас почули, хоча не знаю, як проголосують. Люди зараз дуже напружені. З березня наше підприємство втратило 55 млн грн. В нас є 1100 працівників. Якщо депутати не підтримають ухвали про фінансування нашого підприємства, ми можемо зупинитися, бо не люди не отримають зарплати, не будуть мати чим доїхати на роботу. В нас на підприємстві є люди, які єдині у своїй родині працюють і забезпечують сім'ю», — зазначив Ігор Гайдар, голова профспілки ЛКП «Львівелектротранс».

«Хочу всім нагадати про той критичний момент, коли закрили всю Україну через пандемію коронавірусу. У Львові «Львівелектротранс» став першим буфером, першим перевізником, який забезпечував життєдіяльність міста. Тільки нам випала нагода перевозити всіх ключових працівників міста — лікарів, пекарів, комунальників та ін.

Це було тяжко психологічно і емоційно. У водіїв трамвая був страх. Перші дні третина працівників підприємства не змогли дістатися на роботу. У нас багато доїжджають, бо працюють по змінах. А тут, ти не доїхав на роботу — ти не працюєш. Та звільнений не був ніхто. Люди пішли у відпустки, хто навіть без збереження заробітної плати.

Було дуже складно переконати водіїв виходити на маршрути. У нас на половину зменшився випуск вагонів на лінії. А у водіїв погодинна оплата праці. Водій не виїздить на лінію — падає заробітна плата. Так, за цей період, у водіїв на половину зменшилася зарплата.

Хочу також нагадати, що невчасно сплата заробітної плати тягне штрафи для підприємства.

Також вже більше року ми за електроенергію сплачуємо авансом — наперед. Тобто, ми ще не їздили, але змушені заплатити за електрику. А при несплачених вчасно авансових коштах ми не зможемо виїхати на маршрути.

Зараз водії постійно наголошують, що при невчасній виплаті заробітної плати вони на роботу не вийдуть. Слюсарям зрізали всі оплати, зокрема за профмайстерність, і залишили на голій ставці. А це важко залишатися годувальником у сім'ї при зарплаті 7−8 тис грн. Служба колії залишилися ще в гірших умовах — зарплата 5 тис грн. Тому прошу депутатів прийняти правильне рішення, з думкою про наших працівників, які вартують оплати їхньої праці", — наголосила Наталя Калітовська, водійка трамвая.

Мільйонні збитки через роботу в час карантину зазнало і ЛК АТП № 1.

«У постанові Кабміну № 211 було введено карантинні обмеження щодо кількісного перевезення пасажирів. Спочатку це було не більше 10 осіб, потім не більше половини місць для сидіння, а зараз це є не більше місць для сидіння, передбачених у транспортному засобі. Тому зараз у великих автобусах пасажиромісткістю 100 чоловік возимо не більше 30 осіб.

Витрати підприємства залишилися незмінними — необхідно виплачувати заробітну плату, купувати запчастини, ремонтувати автобуси, сплачувати обов’язкові платежі, також оплачувати за оренду території, оскільки АТП № 1 знаходиться на орендованій території.

У зв’язку з цим виникла складна фінансова ситуація. Підприємство зазнало мільйонних збитків, через недоотримання виручки внаслідок встановлених обмежень по кількості перевезень пасажирів.

Тому первинна профспілкова організація ЛК АТП № 1 звертається до депутатів Львівської міської ради підтримати проект ухвали, яка передбачає залучення кредитних коштів ЄБРР, для того, щоб можна було оплатити заробітну плату працівників.

Наші працівники працюють в умовах ризику заразитися коронавірусом. Звичайно, що ми створили їм необхідні умови праці - надали дезінфектори, маски, рукавички, але в будь-якому випадку вони залишаються у зоні ризику. І їм потрібно платити заробітну плату за роботу.

Так, щороку у перевізників виникає проблема, коли водії виїжджають за кордон, де є значно вища заробітна плата. Так от, коли вони їдуть в час, коли на підприємствах заробітна плата виплачується, то зараз, при ситуації з невиплатою заробітної плати, або не своєчасно, може бути великий відтік кваліфікованого персоналу. Тому кошти на виплату заробітної плати вкрай важливі", — розповів Віктор Петришин, голова ППО ЛК АТП № 1

Про добрий приклад м. Черкас розповів Богдан Козло, голова обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, де депутати, після довгих дискусій, таки проголосували за виділення коштів працівникам на зарплати.

«Нещодавно у Черкасах, де на сесії також були суперечки, депутати все ж проголосували за виділення коштів працівникам на зарплати. Ми теж надіємося, що це питання буде вирішено розумінням. Бо ми і так завжди наголошували, що в нашій галузі треба берегти спеціалістів — вони є дуже добрі. Наші працівники все розуміють, але вони мають за щось жити, мають забезпечувати свої сім'ї.

Ми також думаємо про мешканців, вже почалася підготовка до осінньо-зимового періоду, і на це потрібні великі кошти. Кожну зиму ми добре працюємо і забезпечуємо теплом людей.

Ми працювали від початку карантину, і зараз, під час пандемії, нас віднесли до галузі критичної сфери — тобто тієї, яка незалежно від обставин, повинна працювати. Ми з розумінням поставились до ситуації. Але ми надіялися, що це буде місяць-два-три. Тому, перш за все, підприємства шукали внутрішній резерв для оплати заробітної плати. Більше того, з липня мало бути підвищення заробітної плати, але, очевидно, доведеться почекати. Ми зверталися до різних інстанцій, думали, що уряд допоможе, але отримали відповідь, що це мають вирішувати органи місцевого самоврядування — тобто на державу надіятися марно, а це питання має вирішувати сесія", — розповів Богдан Козло, голова обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства.