Забезпечення незалежності антикорупційних органів є важливим елементом міжнародних зобов’язань України, а відбір їхніх керівників має відбуватися через прозорі та політично нейтральні процедури.

Про це йдеться в заяві послів країн G7 у Твіттері.

"Забезпечення незалежності, цілісності та міцного правового статусу цих установ є важливим елементом міжнародних зобов’язань України, у тому числі в рамках співпраці з ЄС та постійної підтримки з боку міжнародних фінансових установ», - зазначили дипломати.

Вони додали, що це важливо для якості життя українських громадян, а також для ділового та інвестиційного клімату в Україні.

«Посли країн G7 підкреслюють необхідність відбору керівників антикорупційних установ через прозорі, засновані на досягненнях та політично нейтральні процедури", - наголошується у заяві.

Посол ЄС в Україні Матті Маасікас уточнює, що заява безпосередньо стосується ситуації довкола процедури обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

"Боротьба з корупцією, заснована на сильних та незалежних інституціях, є центральною складовою співпраці ЄС та України у низці сфер, від "безвізу" до макрофінансової допомоги. Вищезазначені принципи (згадані у заяві G7 - ЄП) мають застосовуватися і у випадку, коли Верховна Рада висуває представників для відбору нового керівника САП", - написав Матті Маасікас.

Нагадаємо, Євросоюз, ключові європейські держави та Світовий банк письмово звернулися до Верховної ради та попередили про проблеми у проєкті рішення щодо процедури заміни керівника САП Назара Холодницького, яке Рада планує ухвалити 3 вересня.

Прозоре та відповідне до критеріїв обрання нового очільника САП є одним з критеріїв надання 600 млн євро макрофінансової допомоги ЄС. Також це є одним з критеріїв за так званим механізмом призупинення безвізу з боку Євросоюзу.

Як повідомлялося, 28 серпня КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ.

У травні 2020 року до КС надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності Указу Президента про призначення Ситника директором НАБУ.

9 липня Велика палата КС розпочала розгляд даної справи.

Автори подання, серед яких Олександр Дубінський, Максим Бужанський, Віктор Медведчук, Андрій Деркач та інші, вважають, що Президент незаконно призначив Ситника директором НАБУ, оскільки у Конституції не прописано повноваження глави держави призначати директора НАБУ.

На їхню думку, Президент, призначивши директора НАБУ, вийшов за межі своїх конституційних повноважень та порушив встановлену частиною четвертою статті 5 Конституції заборону узурпації державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ у квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенком.

Заступник голови фракції партії "Слуга народу" Галина Янченко у коментарі Укрінформу 1 вересня зазначила, що Верховна Рада ще цього року може внести зміни до законодавства, які передбачатимуть прозору процедуру звільнення керівників антикорупційних органів.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник висловив думку, що усунути колізії між Конституцією і законом про НАБУ має парламент.