Театр абсурду Організації Об'єднаних Націй. У мережі вже кілька днів поширюють жахливе відео, як російські воєнні злочинці обезголовлюють українського військовополоненого.

За даними американських журналістів, у соціальних мережах минулого тижня з'явилося два відео, на яких, імовірно, показано відсікання голів українським військовослужбовцям російськими загарбниками. Імовірно, ці відео зняли під час різних подій. Одне з них могли зняти зовсім нещодавно, інше – з огляду на кількість зелені на землі – схоже, зняли влітку. Це не перша публікація росіянами відео з нелюдським поводженням з українськими полоненими. У лютому стало відомо про розстріл беззбройного українського бійця Олександра Мацієвського. Росіяни вистрілили в чоловіка після його слів "Слава Україні!".

Жахливі матеріали, на які кожному з нас болісно дивитися, є ще одним доказом звірячої злочинності російського режиму, злочинності держави як такої, дикості й нецивілізованості загалом усіх тих, кого раніше вважали російським народом.

Після повномасштабного вторгнення в Україну під захоплені крики більшості населення Росії, після всіх злочинів і звірств, після погроз (і спроб!) знищити українську націю і знищити цілі частини Європи в так званої РФ більше не повинно бути жодних прав, бо й самого цього геополітичного непорозуміння на карті світу вже не повинно бути. Але… міжнародна спільнота не втомлюється створювати нові й нові "але" і руйнувати саму себе.

Інакше, ніж руйнуванням міжнародного права і злочином проти здорового глузду, не назвеш те, що Росія, яка гірша за терористичні світові організації, з 1 квітня головує в Раді Безпеки ООН. І колись цьому абсурду дивуватимуться і, можливо, навіть сміятимуться з нього наші нащадки, але для нас цей театр абсурду – це пряма загроза існуванню міжнародної правої системи, отже, загроза існуванню відомої нам західної цивілізації.

Російських терористів необхідно вигнати з України й ООН і притягнути до відповідальності за їхні злочини, а не дозволяти головувати на засіданнях, присвячених миру й безпеці. Адже це аналогічно тому, що закривавленого маніяка одягнути в суддівську мантію або поліцейську форму і визнати його легітимність здійснювати правосуддя.

Не меншим ударом по міжнародній системі є те, що міжнародна комісія ООН із розслідування порушень в Україні, оприлюднивши звіт про ймовірні злочини, скоєні Росією, не виявила доказів скоєння Росією геноциду. І це при тому, що представники ООН були безпосередньо в Бучі, Ізюмі, Бородянці, Миколаївській і Херсонській областях. Тобто місія ООН, створена Україною, бачила на власні очі те, що коять рашисти з українським народом, з нашими дітьми. Є безліч документів і терабайтів доказової бази. Представники ООН були майже безпосередніми свідками того, як убивають, ґвалтують, калічать лише за те, що ти українець.

Повномасштабне російське вторгнення, відверті злочини і звірства у прямому ефірі всіх медіа світу, цинічність і брехливість росіян мали протверезити організації, які мусили стояти на сторожі миру та злагоди. Але, як бачимо, є чергові "але".

Росіяни добре розуміють слабкість і нерішучість міжнародних організацій, тому й далі розхитують їх, а за фактом руйнують, адже сподіваються, що це занурить світ у хаос. Тому беззастережно скоюють воєнні злочини, водночас хизуючись ними.

Тому вважаю такі дії рашистів стосовно українських військових і цивільних не лише виявом справжнього обличчя "російської душі", а й збоченою формою своєрідної інформаційної спецоперації, спрямованої на залякування не лише України, а й усього цивілізованого світу. Однак дикі люди з боліт не врахували важливого аспекту – такі відео навпаки гуртують як українців, так й інші нації в ненависті й бажанні помсти всім рашистам!

Українці не мовчать, коли бачать свавілля рашистів, головне – щоб не мовчали інші країни. Важливо, щоб парламенти світових країн визнавали Росію країною-терористкою, а російську агресію – геноцидом українського народу.

65 тис. воєнних злочинів, скоєних російськими силами лише майже за рік повномасштабної війни Росії, задокументував Офіс генпрокуратура України. І ця цифра постійно зростає.

…Коли світ поступово починав прозрівати, українці вже воювали й помирали за наші спільні із цим світом демократичні цінності! Поки світ копався в бюрократичних аспектах санкцій проти Росії й допомоги Україні, українці й далі боролися й перемагали, але й далі втрачали життя своїх найкращих представників! І поки міжнародні організації грають у театр абсурду й саджають на почесне місце закривавлених психів, ми й далі помираємо, але боремося й перемагаємо!

І ми переможемо, але в інтересах самих західних суспільств і міжнародних організацій прозрівати трохи швидше й діяти дещо активніше, бо ми переможемо й захистимо демократичні цінності, правду та справедливість. Але чи буде місце для цих організацій і суспільств у світі, де панують демократичні цінності, правда і справедливість? 

Михайло Цимбалюк,

Джерело. Гордон.