Печерський районний суд Києва заборонив «Центру протидії корупції» (ЦПК), «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування щодо 143 об’єктів нерухомості, які, за даними журналістів, належали брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.

Відповідне рішення 6 липня 2026 року ухвалив суддя Сергій Вовк. У ЦПК заявили, що вважають його небезпечним прецедентом і наступом на свободу слова.

Як повідомили в організації, суд заборонив публікацію матеріалу ще до розгляду можливого позову по суті. За даними ЦПК, позивач лише мав намір подати позов із вимогою заборонити не лише публікацію розслідування, а й збір інформації про нього та директора ДБР.

«Це рішення суду — дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію», — заявила виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.

За рішенням суду, публікація інформації про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталі придбання нерухомості та джерела фінансування можуть, на думку судді, завдати шкоди фізичній особі, яку неможливо буде виправити після оприлюднення матеріалу. Також суд послався на можливе порушення комерційної таємниці ТОВ «Парковий-2».

У ЦПК зазначають, що інформацію про 143 об’єкти нерухомості журналісти отримали під час аналізу відкритих державних реєстрів. Йдеться про квартири та офісні приміщення, пов’язані, за даними розслідувачів, із братом директора ДБР.

24 червня ЦПК звернувся до Олексія Сухачова із запитом на відеокоментар щодо виявлених фактів, а також направив запит до ТОВ «Парковий-2». Однак, за заявою організації, відповіді від них не отримав.

«Фактично, за дотримання журналістських стандартів — тобто надання стороні права на відповідь — суд вирішив заблокувати випуск журналістського розслідування», — заявила адвокатка ЦПК Олена Щербан.

У Центрі протидії корупції повідомили, що оскаржуватимуть рішення суду. Там також назвали справу такою, що має ознаки SLAPP-позову — стратегічного судового переслідування, яке використовується для тиску на журналістів та громадські організації.

У ЦПК наголосили, що Україна має зобов’язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP законодавство відповідно до стандартів Європейського Союзу, а подібні судові рішення можуть суперечити цим зобов’язанням.