Попередня розмова з власником агрохолдингу UkrLandFarming Олегом Бахматюком відбулася наприкінці січня. Тоді активно обговорювалася нова загроза, яку створили росіяни, стягнувши війська до українського кордону.

Про те, як один з найбільших аграрних холдингів країни судитиметься з Росією, чого чекають від нього кредитори Олег Бахматюк розповів ЕП.

Про втрати від війни, вкрадену техніку, зерно та добрива

— До 24 лютого UkrLandFarming виглядав так: 24 елеватори, 11 птахофабрик, вісім комбікормових заводів, 40 тваринницьких ферм, 470 тисяч гектарів землі. Що залишилося від цих активів?

— Із 470 тисяч гектарів землі в нас залишилося 310 тисяч гектарів. Інша земля в окупації та сірій зоні, де ведуться воєнні дії: у Херсонській, Миколаївській, Донецькій, Луганській, частині Запорізької та Харківської областей.

На півдні ми втратили величезне управління на 140 тисяч гектарів. Там було техніки на 80-100 мільйонів доларів, міндобрив та насіння ще на 90 мільйонів доларів. За нашими даними, усе це розграбоване, уся техніка вивезена.

У зоні окупації втрачені фабрики "Чорнобаївка" та "Чорнобаївка нова". Це найбільший птахокомплекс, де померли 4,5 мільйона птиці.

Птахофабрика "Ареал-Снігурівка" розбомблена (Миколаївська область, місто Снігурівка. – ЕП), виробництво в Миколаєві, Волновасі та Бахмуті зупинене, Донецька птахофабрика зупинена. Розбомблена Київська птахофабрика, пошкоджена Макарівська – вони теж не працюють.

У результаті "Авангард" (входить у структуру UkrLandFarming) упав на 60% від довоєнного обсягу виробництва яєць. Група втратила 35% земель. Натомість, ми не втратили великих об’ємів зберігання. На тимчасово окупованій території втратили один елеватор і один – розбомблений. У натуральному вигляді спад виробництва становить близько 100 мільйонів штук яєць на місяць.

Панорама птахокомплексу "Чорнобаївське". Так виробництво виглядало до повномасштабного вторгнення росіян в Україну.

— Тобто з одинадцяти птахофабрик залишилося пʼять.

— Так. Базова, Кам’янець-Подільська, дає 80% нашої продукції.

— Фабрики на Київщині плануєте відновлювати?

— Ми вже почали відновлення, але треба було зібрати групу. Ви ж розумієте, який удар був завданий по наших фінансових можливостях. Крім того, був великий сюрприз від сусідів-агресорів, які зупинили морські коридори. На наших складах на початку агресії зберігалися 1 мільйон тонн зерна і 250 тисяч тонн соняшнику.

Зараз ми відновлюємо Бровари, Макарів та птахофабрики в Харківській області. Думаємо про посадку поголів’я, відновлюємо інкубаційний процес у Макарові. Там усе відремонтували, інкубатор першочергово. На це потрібні великі обігові кошти.

— Скільки зерна у вас вкрали на окупованих територіях?

— 15 тисяч тонн соняшнику на Донеччині. Ще 80 тисяч тонн соняшнику і кукурудзи згоріли на Овруцькому елеваторі на Житомирщині, коли було пряме попадання.

Ми вже зрозуміли, що вивозять техніку. Вивезено близько 100 тракторів, 100 комбайнів, 150 зерновозів. Росіяни вже навчилися знімати GPS, тож ми не можемо відстежувати техніку. Раніше відстежували, бачили, що вона в Криму, у Ростові.

ФОТО ЕП / ІРИНА ІРВАЛЬДА. З ІНТЕРВ'Ю СІЧНЯ 2022 РОКУ

— Чи підраховували ви збитки?

— Ми готуємо сукупний позов до уряду Росії на 1-1,2 мільярда доларів за втратами групи. Найбільші збитки – це Чорнобаївська птахофабрика, де лише прямі затрати на її побудову сягали 400 мільйонів доларів.

Друге – це техніка і землі на окупованій території. Це сукупний масив збитків, який складається з капітальних прямих втрат і втрачених можливостей. Ми збираємо експертизи, працюємо із закордонними фондами. Розуміємо, що це непроста процедура, тож готуємося до неї. Думаю, половину дороги пройшли.

— Як виглядає кредиторський портфель групи?

— Він не змінився – 2 мільярди доларів. У нас є тільки один агресивний кредитор – Gramercy (Gramercy Distressed Opportunity Fund, Кайманові острови – ЕП), який скупив наші облігації на "низькому" ринку у 2014 році.

Це типовий американський стрес-фонд, з яким ми "бодаємося" в різних юрисдикціях, стараємося домовитися попри війну. Він купив облігацій "Авангарду" на 80 мільйонів доларів, якщо не помиляюся, і на 120 мільйонів доларів – UkrLandFarming. Наразі цей кредитор має 10% нашого портфеля боргів.

Усі інші кредитори, слава Богу, сидять і чекають, розуміють ситуацію, стараються навіть у чомусь допомогти. Деякі, як мінімум, не заважають.

— Що робить цей агресивний кредитор?

— Подає позови в Америці, на Кіпрі. Намагається блокувати рахунки. У нього великий досвід юридичної роботи. Ми теж його набуваємо, на жаль.

ЕП: Gramercy, найбільший власник облігацій UkrLandFarming і Avangardco, стверджує, що Бахматюк і його спільники використовували складні схеми для виведення майже 1 млрд доларів активів з UkrLandFarming Plc на Кіпр і Вайомінг (США), тримаючи їх поза досяжністю власників облігацій. 

Gramercy також вдалося 19 вересня добитися, щоб кіпрський суд видав наказ про всесвітнє замороження активів. Пізніше Бахматюк подав апеляцію до Апеляційного суду десятого округу США, стверджуючи, що справа необґрунтована, намагаючись припинити судовий процес.

Про зростання цін на яйця та ймовірність їх зникнення

— Чому так стрімко подорожчали яйця?

— По-перше, є сезонність: з травня по вересень населення займає 50% ринку, а з вересня 80% – це промислове виробництво яєць. У період, коли на ринку є надлишок яєць, виробництво йде в збиток, а в наступний період – у прибуток. Виробник має перекривати збиткові періоди, аби за рік виходити в дохід.

По-друге, поголів’я старіє. Коли наш інкубатор у Макарові був на окупованій території, ти не можеш завести батьківське поголів’я та інкубувати яйце. Відповідно, іде старіння поголів’я. Зараз курка вмирає. Продуктивність курки залежить від її віку. Літом вона несла 80%, а зараз несе 50% і просто вмирає.

Ми тримаємо старих курей, щоб на ринку не було ще більшого дефіциту. Якщо не відновити поголів’я, то на наступний рік буде ще більша катастрофа. Яєць не буде.

Ми поставили ціль відновити виробництво 50 мільйонів яєць на місяць зі 100 мільйонів, що ми втратили. Для цього нам треба 3 мільйони дорослого поголів’я і 420 мільйонів гривень обігових коштів. Зараз над цим активно працюємо.

— Як виглядав ринок яєць до 24 лютого і як він виглядає тепер?

— Раніше ринок був на 25% профіцитний, надлишок ми експортували. Я оцінюю довоєнний ринок 5,5 мільярда яєць промислового виробництва і 6,5 мільярда виробництва селянськими господарствами. Споживання впало через зменшення кількості населення, але виробництво впало ще стрімкіше – щонайменше на 30%.

— Чи означає це, що експорт зупинився?

— Його майже нема, він упав у шість-сім разів. Основний експорт був у Саудівську Аравію та Катар. Ми раніше експортували близько 100 мільйонів яєць, потім через війну з НАБУ почали експортувати удвічі менше. Зараз у нас експорт 4-5 мільйонів яєць на місяць, а цього місяця ми не плануємо експортувати, бо немає чого.

ФОТО ЕП / ІРИНА ІРВАЛЬДА. З ІНТЕРВ'Ю СІЧНЯ 2022 РОКУ

— За даними Союзу птахівників України, у собівартості яйця 60% – це корм.

— Думаю, не 60%, а 72%. Зерновий коридор грав на пониження внутрішніх цін. Якщо в ЄС тонна кукурудзи коштувала 350 євро, то в Україні – 100 євро. Відповідно, ціна на комбікорм була суттєво нижча. Зерновий коридор підняв ціни у 2,5 разу. Так само піднятий Нацбанком курс вплинув на витрати при закупках.

Ці чинники призвели до того, що собівартість виросла майже удвічі, на 70-80% порівняно навіть з літом. Ми працюємо над тим, аби запустили інкубатори. Сподіваюся, разом з іншими компаніями нам вдасться вирівняти ситуацію.

Єдине нове питання в нас – віялові відключення електроенергії. Наприклад, на Кам’янець-Подільській птахофабриці нас попереджають, що можуть відключати, а наші дизель-генератори можуть працювати лише чотири дні.

Про справу НАБУ, спроби домовитися та участь у війні

— Чи змінилися ваші відносили з владою?

— Три роки цієї безглуздої війни (з Національним антикорупційним бюро – ЕП) призвели до репутаційних та фінансових втрат. Ми не могли зрозуміти, чому компанія, великий платник податків та виробник, не може домовитися.

Ми вели переговори в тому числі з керівництвом НАБУ, але, наскільки ми розуміємо, це була просто ширма, яка видавала бажане за дійсне. Останні події взагалі виходять за рамки здорового глузду. Я дізнався з преси, що в рамках нової кримінальної справи мені пред’явлене порушення черговості відшкодування ПДВ.

Моя компанія – типовий аграрний виробник, ми експортуємо 65-70% продукції. Відповідно, виникали відшкодування ПДВ. Виявляється, була якась черговість.

Як ви думаєте, цей бруд, що вилило на мене НАБУ в ефір, допоможе? Мені банки починають блокувати фінансування. Контрагенти, які купляють у мене товар, починають відмовлятися від контрактів зі мною. Таке враження, що НАБУ просто хоче мене добити. Для чого це потрібно? Думаю, це особиста річ.

— Чия?

— Ну, Ситника (Артем Ситник, директор НАБУ у 2015-2022 роках), Калужинського (Андрій Колужинський, керівник головного підрозділу детективів НАБУ).

Я, чесно, думав, що цього вже не буде. Думав, раз він пішов (повноваження Ситниказавершилися 16 квітня 2022 року), не буду його взагалі згадувати. Навіть у кінці його каденції я старався помиритися, домовитися про компроміс.

— Якщо Ситник пішов з НАБУ, то він уже не впливає на цей орган.

— Є Калужинський. Я не можу знайти пояснення. От є "черговість відшкодування ПДВ". ПДВ законний? Законний. Держава має віддати. У чому проблема? Чому ви взяли одного Бахматюка? Якщо ПДВ законний, то держава мала мені його віддати.

— Ви кажете про черговість відшкодування, але підозра НАБУ стосується хабаря Насірову(Роман Насіров, голова ДФС у 2015-2017 роках).

— Вони взяли якісь платежі і сказали, що це хабар. Не доведено. Хабар за що? Можна робити все, що не порушує закон. Претензія НАБУ – повна дурниця.

— Скільки проти вас порушено кримінальних справ?

— Поки що дві, слава Богу, інших нема. Є справа "VAB банку" і справа Насірова. Ми їх не визнаємо. Я не жаліюся. Тим, хто на фронті, набагато важче. Але один орган воює з Бахматюком. У цій державі Бахматюк "найбільший корупціонер". Я боюся, що завтра буду в справі ще якихось поважних людей.

Я – зручна мішень, плюс ми перейшли на особисті речі. НАБУ хоче довести справу щодо "VAB банку", але вона розвалюється. От скажіть: наступного року щодо Писарука(Олександр Писарук, перший заступник голови НБУ у 2014-2019 роках) вони закриють справу VAB і я залишуся один. З ким я в такому разі змовився?

Що від цього виграла держава? Де, сука, гроші, які я міг їй заплатити, пропонуючи це на різних етапах процесу? Я буду дивитися, як вони вийдуть з цієї ситуації.

— Відчувається хворобливе ставлення до нової кримінальної справи з вашого боку. Чи означає це, що до неї у вас були шанси на повернення в Україну?

— Я надіявся. Я до останнього вів переговори. У мене компанія реально сильно постраждала. Я не перебільшую свій талант, але компанія потребує керівника, впливів та комунікацій у державі. Не дивно, але всі сюди, а я хочу назад в Україну. Але я не хочу в СІЗО, бо там я точно не допоможу своїй компанії.

Я кажу: давайте якось по-мудрому. Вони там щось накопали. Я кажу: давайте, що ви там накопали. 100 мільйонів, 200 – компанія заплатить. Можна, я вернуся і буду працювати? Ні, тепер до мене питання про черговість відшкодування ПДВ.

ФОТО ЕП / ІРИНА ІРВАЛЬДА. З ІНТЕРВ'Ю СІЧНЯ 2022 РОКУ

— З ким ви вели переговори про повернення?

— З НАБУ. Кажу: домовмося, знайдімо варіанти. Я цього не приховую. Послав якісь сигнали через адвокатів. Просто це нікому не потрібно. Я вже три роки не був в Україні. У мене таке враження, що кожні три роки мене будуть тероризувати, щоб я ніколи не повернувся. Через цю нову справу злетіли чотири контракти.

— Можливо, ваше різке ставлення до нової кримінальної справи пов'язане з фінансовими втратами?

— Я не відділяю себе від групи. Ми влітку вже думали, що буде крах. У нас була затримка зарплати чотири місяці, але люди ходили на роботу. Значить, вірили. Тільки стало трошки легше – нова перешкода. А мені треба заплатити за оренду землі, заробітну плату, за поголів’я, витратитися на відновлення.

— Яке співвідношення активів групи в Україні і за її межами?

— 99,9% в Україні, 0,01% – за її межами.

— Іноді бізнесмени, які хочуть примиритися з владою, активізують військову допомогу державі. Можливо, вам варто приїхати в Україну, одягнути камуфляж і створити добровольче формування територіальної громади?

— Як би я там стріляв – не знаю. Колись я пробував, коли в школі була військова підготовка. Якби довелося, то пішов би, як усі, і воював би. Але я точно не хочу приїжджати і зв’язуватися з кримінальними справами. Вважаю, що треба бути дебілом, щоб це робити. Такий подарунок я їм не зроблю.