Четверо братів із Львівщини служать пліч-о-пліч у Збройних Силах України, втілюючи сімейне кредо: «Один за всіх, і всі за одного».

Історію бійців оприлюднили на сторінці бригади.

Один із них — Тарас, оператор відділення радіоелектронної боротьби 211-ї понтонно-мостової бригади Сил підтримки.

У мирному житті Тарас був столяром, але з дитинства мріяв стати військовим. Його шлях розпочався з базової підготовки, а згодом — спеціалізованого навчання на оператора РЕБ. «Моя робота полягає в тому, щоб посадити ворожого дрона й не дати йому завдати удару по наших позиціях. Це означає зберегти життя побратимів», — розповідає боєць.

Тарас брав участь у боях на Харківщині та Донеччині, виконував складні завдання й одного разу отримав тяжке поранення під час атаки дрона. «Він був за пів метра від мене… Далі — вибух, чорний дим, кров і тиша. Мене винесли побратими, і це врятувало життя», — згадує він.

Попри травми, Тарас залишився у строю. Його підтримка — брати: один воює поруч із ним, другий — досвідчений штурмовик із 2014 року, третій служить в іншій частині. «Ми з дитинства були разом і разом прийшли у військо. Це наш дім, наша земля, і ми боротимемося до останнього», — каже боєць.

Нещодавно Тарас став батьком вдруге і додає: «У мене вже є все найважливіше. Тепер хочу, щоб мої діти жили у мирній і вільній країні».

Після завершення війни четверо братів планують продовжити службу в армії — вже під мирним небом.