Новопризначений заступник очільника Офісу президента України Олег Татаров, вимагав у слідчого Служби безпеки України оголосити активістові Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та закінченому замаху на вбивство двох осіб.

Про це повідомляє «Слідство.Інфо», - пише ДТ.

Після Революції Гідності одіозний ексміліціянт, який переслідував майданівців, працював адвокатом. Зокрема, представляв інтереси Олесі Кузнєцової – дружини Івана Кузнєцова, одного з нападників на Стерненка.

Активіст завдав Кузнєцову удару ножем, нападник помер. Поплічник Кузнєцова Олександр Ісайкул дістав поранення. За словами Стерненка, він діяв у межах необхідної самооборони, а ніж, яким оборонявся від нападників, не є холодною зброєю, що підтверджують результати декількох експертиз.

У клопотанні до слідчого, датованому 17 травня 2019 року, Татаров наголошує, що Стерненко начебто мав намір убити Кузнецова та Ісайкула і наполягає на оголошенні йому підозри в закінченому замаху на вбивство двох і більше осіб (ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 статті 115 – довічне ув’язнення) , а також підозри в умисному вбивстві (ч. 1 статті 115 ККУ).

За тиждень після цього листа слідчий Головного слідчого управління СБУ Дмитро Кувачов відповів адвокатові, що слідство врахує «викладені у клопотанні обґрунтування» й пообіцяв повідомити йому про подальші рішення додатково.

Саме слідчий Кувачов зачитував Сергію Стерненку підозру 11 червня 2020 року. Хоча вона дещо «м’якша» від тієї, яку вимагав Татаров – умисне вбивство та незаконне носіння холодної зброї. Найвища міра покарання за цими статями – до 15 років позбавлення волі.

Увечері 24 травня 2018 року на одеського активіста Сергія Стерненка напали неподалік від його будинку двоє зловмисників. Під час зіткнення активіст отримав ножове поранення руки, а один з нападників – смертельне поранення в область живота. 

Це був уже третій збройний напад на Стерненка. Під час першого він отримав різані рани, під час другого – вогнепальне поранення.

Печерський райсуд Києва скасував підозру загиблому Івану Кузнєцову. А інший суд не дав дозволу на затримання другого нападника – Олександра Ісайкула, який втік з України.

З приходом в Офіс генерального прокурора Ірини Венедіктової розслідування у справі активіста активізувалось, втім, винним у нападі слідство робить саме Стерненка. Так, Венедіктова заявляла, що підозра «буде у будь-якому разі», а ексгенпрокурор Руслан Рябошапка заявляв, що його просили «вплинути» на розслідування справи.

У червні йому з другої спроби вручили підозру в умисному вбивстві. 15 червня Шевченківський суд обрав активісту запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Справа Стерненка – один з найважливіших маркерів для влади Зеленського. Тому що неможливо служити народові і не чути його. Неможливо другий рік, сховавшись за спину "тимчасового" глави МВС Авакова, заплющувати очі від правди. І для того щоб зрозуміти, в чому урок подій під Шевченківським судом Києва, потрібно правильно поставити розділовий знак. Владі, суспільству і самому Сергію Стерненку.