Рішення Архієрейського собор Сербської Православної Церкви про відмову визнавати помісну Українську Православну Церкву було очікуваним і передбачуваним.

Міркуваннями про це поділився на своїй сторінці у Фейсбуці директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш.

"У понеділок цього тижня медійний простір України, як стріла у тілі давно очікуваних сподівань, пронизала новина: Архієрейський собор Сербської Православної Церкви прийняв рішення про відмову визнавати помісну Українську Православну Церкву (ну, і десь там між рядками, щоб ще більше подратувати Константинополь, - рішення відновити спілкування з Македонською Церквою у справі її визнання).

На жаль, таке рішення було очікуваним і передбачуваним. 

І саме в цей час - обговорення новини, коли цього тижня довелося бути у Сербіі - Белграді та Новому Саді, я вчергове зустрівся з «сербсько-православною» реальністю, яка повністю і ще та ще раз (паки і паки) пояснює, чому позиція Сербської Церкви не могла бути інакшою. 

Шукати фактів і аргументів довго не довелось: треба було лише відвідати споруджуваний кафедральний собор СПЦ Святого Сави у Белграді. Нічого коментувати не буду. Всі аргументи на фотографіях нижче.

Настінні фрески у чинному вже нижньому храмі у крипті собору, де є іконографічне зображення Святого Володимира Київського - князя «Руски», себто «Російського»

Настінні фрески з того ж храму з іконографічним зображенням Святого «Николая Романова», себто царя Миколи ЇЇ: без коментарів.

Рекламний щит про спонсорів будівництва собору

Збільшена нижня частина цього ж щита. Там чітко вказано 4-х спонсорів будівництва. На скромному останньому місці зазначено саму Сербську Православну Церкву. А перед цим поіменовано 3-х реальних «фінансистів і будівничих» головного храму СПЦ: «Газпром Нефть», «Россотрудничество» і «Московский Международный Фонд содействия ЮНЕСКО».

Фрагмент ще одного рекламного щита, який стоїть у сквері перед собором. Там викладено всю інформацію про тих, за чиїми проектами і за чиї гроші відбувається оздоблення головного купола. ​​​​​​​

Подаю, щоб не приглядатися до тексту на фото, в оригіналі: «В декабре 2017 года специальная комиссия в составе представителей Министерства культуры РФ, федерального агентства «Россотрудничество», Российской и Сербской православных церквей, а также Общества по возведению Храма приняла работы и высоко оценила качество и художественное воплощениям мозаичного полотна.

Проект по созданию убранства купола Храма выполнен художественным коллективом под руководством академика Российской академии художеств Николая Мухина. 

Компания «Газпром нефть» направила на финансирование мозаичного оформления купола Храма 4 млн евро...». 
Розумієте, що відбувається: Росія і Російська церква проектують, фінансують і оцінюють якість робіт в головному соборі Сербської Церкви!

Рекламна дошка при головному вході до храму, приміщення якого ще не відкрито, бо провадяться оздоблювальні роботи.

Збільшений нижній правий кут цієї рекламної дошки. На цьому щиті - плакат, який закликає 27 травня відвідати презентацію «літописно-документального фільму» «Росія - велика таємниця», яка відбудеться в парафіяльному домі при самому соборі. 

Плакат зазначає - «Улаз Свободан» (Вхід Вільний). Про вихід - ні слова...

Це практично на 100 відсотків справедливо і щодо самої Сербської Церкви: вхід у фінансові обійми РПЦ - вільний, а виходу - немає... сумно! Така древня і багата традиціями Церкви - у фінансових заручниках Московської Патріархії!"