Редактор сайту «Правком» Віктор Корнієнко, на якого півроку тому  у Львові скоїла напад група невідомих осіб, озброєних ножем, заявляє, що розслідування його справи  не просунулося ні на йоту. І що причиною такого стану речей, імовірніше за все,  є або службова недбалість, або саботаж.  З боку львівських правоохоронців.

Нагадаємо, цей напад стався 22 лютого близько 23.45  на перехресті вулиць Горбачевського та Княгині Ольги – навпроти трамвайної зупинки «трійки». Нападники (загалом їх було п’ятеро) завдали журналісту кілька ударів кулаками в обличчя та голову, а також завдали удари ножем, порізавши у кількох місцях куртку, руку та пошкодивши лезом екран мобільного телефону, що був в нагрудній кишені.

За словами Віктора Корнієнка, відбивався від них він як міг. Того, що був з ножем, вдалося ударом кулака збити з ніг. Повезло ще й тому, що поруч проходили двоє молодих хлопців, вочевидь, студенти. На відміну від інших випадкових перехожих, водіїв авто, які проїжджали повз, вони не побоялися втрутися й відлякали нападників. Якби не вони, наслідки нападу були б набагато гірші.

- Заяву про скоєння злочину я подав в Франківський відділ поліції ГУНП у Львівській області. – розповідає Віктор Корнієнко. – І майже відразу почалися «чудеса». Виявилось, що кримінальне провадження щодо нападу на мене було відкрито за ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). Це за обставини, що участь у ньому брало п’ятеро осіб, озброєних ножем, які під час нападу старалися завдати мені серйозні травми (що, до речі, зафіксовано на відеозаписі з дорожньої камери спостереження). Довелося звертатись в Львівську місцеву прокуратуру №3. Лишень після цього кримінальне провадження було перекваліфіковано на ч. 4 ст. 296 КК України (групове хуліганство із застосуванням холодної зброї).

- Однак перекваліфікація статті нічого не змінила, - продовжує Віктор Корнієнко. -  В тому сенсі, що розслідувати  справу  ніхто не збирався. Найпереконливіше тому підтвердження – ухвали Франківського районного суду м. Львова, що наявні в реєстрі судових рішень та які були винесені за клопотаннями слідчого  СВ Франківського відділу поліції Марії Шур (йдеться про слідчу, що  веде мою справу). Загалом таких судових рішень чотири, ухвалив їх слідчий суддя Василь Кузь. Перша ухвала стосується клопотання слідчого про призначення судово-медичної експертизи – щоб  визначити ступень тяжкості завданих мені тілесних ушкоджень.  Суддя відмовив в задоволенні цього клопотання, дійшовши висновку, що воно не оформлено належним чином  та  є формальним (що в ньому не зазначено відомостей  про обставини кримінального правопорушення).

Після цього слідчий Марія Шур  повторно подала до суду клопотання про призначення судово-медичної експертизи, на цей раз – оформлене належним чином. Суддя його задовольнив частково. У результаті судово-медичну експертизу я пройшов лише через чотири тижні  після нападу, за цей час більшість синців на тілі та обличчі вже посходила. Ще дві ухвали  судді стосуться  клопотань слідчого про одержання інформації, яка перебуває у розпорядженні операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» та  ПрАТ «ВФ Україна» (йдеться, зокрема, про отримання документів про вхідні та вихідні дзвінки з прив'язкою до місцевості із мобільного телефону одного із впізнаних мною нападників). Обидві ці ухвали – відмовні. Знову-таки через те, що клопотання не були належним чином підготовлені  (зокрема, вони не відповідають нормам   ст. 160 КПК України, у якій зазначено вимоги до подібних клопотань).

- Фактично піврічне розслідуваня справи звелось до взяття у мене як у потерпілого пояснень та до підготовки слідчим у березні (відразу після нападу) кількох формальних клопотань, більшість з яких судом не були задоволені. – резюмує Віктор Корнієнко. – Водночас досі не знайдено жодного свідка, не кажучи вже про встановлення осіб нападників. Тобто розслідування не просунулося ні на йоту.  Імовірніше за все,  за цим криється або  службова недбалість з боку правоохоронців, або саботаж. Що саме – нехай виясняють працівники львівського територіального управління Державного бюро розслідувань, на адресу якого мною підготовлено відповідну заяву.  До речі, останній раз в Франківському відділі поліції я побував кілька тижнів тому.

Звернув увагу на те, що до  справи слідчим навіть не було  долучено відеозапис з дорожньої камери спостереження, на якому зафіксовано більшу  частину нападу. Припускаю, що цей відеозапис  правоохоронці навіть не переглядали і переглядати не збираються. А навіщо? Якщо справу з самого початку ніхто не збирався розслідувати. Отож, друзі, прошу звернути увагу на це відео. Та дуже прошу відгукнутися свідків, буду вдячний за будь-яку інформацію. Телефонуйте : 096-724-71-04.