Під час робіт на маршруті Жовква – Камянка-Бузька археологи дослідили сім давніх поселень. Особлива знахідка науковців – залишки залізоплавильного горна, якому понад тисячу років.

Про це повідомляє пресслужба Укравтодору.

Горн відшукали під час реконструкції траси Т-14-25 Миколаїв – Городок – Жовква – Кам’янка-Бузька – Бібрка на узбіччі. Цей шлях стане частиною Великого транзитного кільця навколо Львова, який створюють в рамках реалізації президентської програми Велике будівництво.

Дорога між містами Жовква та Кам’янка-Бузька (давня назва – Кам’янка-Струмилова) була частиною одного з найдавніших історичних торгівельних шляхів, які вели з Галичини на Волинь, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка великого «Чорного шляху» – караванної дороги, яка починалась на землях Османської імперії та вела через Поділля, Галичину і Волинь до Перемишля і Замостя.

Артефакт залишило населення слов’янської райковецької культури, яку пов’язують з племенами ранніх слов’ян – дулібами та білими хорватами. Археологам вдалось розкрити непогано збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку.

«Залізоробне ремесло в ті часи було добре розвинуте і зосереджувалось поблизу родовищ болотної руди. Для слов’ян було характерно облаштовувати невеликі горна, що забезпечували потреби одного чи кількох поселень. Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників», – пояснює археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв.

У давнину цей регіон був густо заселений. Поселення тут існували майже безперервно починаючи з епохи мезоліту до нового часу. Під час археологічних розвідок, які провів Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба", виявили матеріали періодів енеоліту (культури лійчастого посуду та волинсько-люблінської), бронзи (тщинецької культури), раннього заліза (висоцької культури), римського часу (пшеворська і черняхівська культури), раннього середньовіччя (райковецька культура) та княжої доби.

Фото - Укравтодор