• Головна
  • Новини
  • Мирослав Скорик: Сподіваємося на нове покоління музикантів

08.06.2020, 15:33

Мирослав Скорик: Сподіваємося на нове покоління музикантів

«І в текстах, і в музиці ми намагалися бути сучасними, оригінальними, майстерними та інтелігентними. Не хочу особливо критикувати сучасний стан української естради, але переважно вищезгаданих якостей там не відчувається. А щодо майстерності?.. Професіоналізм необхідний у всьому. А хто нині пише здебільшого музику і вірші? Співаки без освіти і таланту, зате з нахабністю і амбіціями. Сподіваємося на нове покоління музикантів, яке відвернеться від смердючої попси..»

Ці слова Маестро, з яким щойно попрощалася Україна та Львів зокрема, цитує на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст і дослідник українського мистецтва Михайло Маслій.

Далі подаємо дослівно документ, збережений рідними композитора:

«Згадуючи Ростислава Братуня — чудову і талановиту людину, прекрасного поета — пригадую нашу молодість: 1960–ті роки, час «відлиги», час сподівань та надій, звільнення від жорстокого минулого, омріяність майбуття. У цей час я захопився естрадною музикою, піснями. Новостворений колектив «Веселі скрипки» звернувся до нових для нас сучасних ритмів світової музики, які протягом тривалого часу були забороненими. Я намагався знайти синтез української національної специфіки із новими сучасними джазовими ритмами.
Це підтверджується складом ансамблю, поєднується п’ять скрипок і жіночий квартет разом з ударною групою: фортепіано, гітара, контрабас і ударні. Ми успішно концертували на радіо і телебаченні. Один із успіхів — виступ на «Вогнику» Центрального телебачення у Москві з моєю піснею «Намалюй мені ніч».
Саме тоді в мене виникли творчі задуми з кращими львівськими поетами Миколою Петренком, Богданом Стельмахом і, звичайно, з Ростиславом Братунем.
Можливо, співпраця з Ростиславом Андрійовичем не була надто кількісною, однак у наших спільних роботах мене завжди вабили оригінальність його поетичних ідей, різноманітна, а часом і несподівана ритміка його віршів і особлива вимогливість до творчого процесу.
Я вже підкреслював, що поєднання модних сучасних ритмів з українським мелосом, завдання надто складне. Тогочасна українська естрадна пісня опиралася, чи то на інтонації українського побутового романсу і народної пісні (твори Платона Майбороди та Ігоря Шамо), або на ритми передвоєнних танго і фокстротів (у Анатолія Кос–Анатольського та інших львівських композиторів). Дехто з них емігрував і за кордоном продовжували писати в стилі Степана Гумініловича і Богдана Весоловського. Тоді з’явилися рок–н–рол, бугі–вугі. Але світ шаленів від нового танцю — твісту. Ось тоді ми з Ростиславом Братунем створили фактично перший український твіст, що приніс нам популярність – пісню «Не топчіть конвалій».
Працювали ми над нею досить довго: я пам’ятаю різні варіанти тексту, над яким прискіпливо думали. Та й перший варіант музики мені не сподобався – був надто ліричним. Я розумів, що це не відповідає як духові часу, так і основному «мотто».
«Не топчіть конвалій» — заклик людству не тільки шанувати природу, але і людські почуття. Це заклик людей, а не індивідууму. Тому пісню співає жіночий ансамбль, а у відповідних місцях підспівує увесь оркестр, тобто лише музиканти–чоловіки. Тоді це було «новаторство». Разом з тим, ритм твісту робить цю пісню дуже «запальною».
Шалено популярна пісня виконувалася не лише на концертних майданчиках, але і в ресторанах, на концертах–замовленнях, на телебаченні й радіо.
Здається, що в моїх піснях 1960–их «Не топчіть конвалій» Ростислава Братуня, «Намалюй мені ніч» Миколи Петренка, «Львівський вечір» Богдана Стельмаха та інших був закладений певний новий напрямок української естради, який потім розвинули Володимир Івасюк, Ігор Поклад, Богдан Янівський та інші. І в текстах, і в музиці ми намагалися бути сучасними, оригінальними, майстерними та інтелігентними.
Не хочу особливо критикувати сучасний стан української естради, але переважно вищезгаданих якостей там не відчувається. А щодо майстерності?.. Професіоналізм необхідний у всьому. А хто нині пише здебільшого музику і вірші? Співаки без освіти і таланту, зате з нахабністю і амбіціями. Сподіваємося на нове покоління музикантів, яке відвернеться від смердючої попси.
І як зразок професіонального ставлення до віршів, текстів пісень і гідної життєвої дороги нехай буде їм життя і творчість прекрасного поета Ростислава Братуня — літератора, громадського діяча, який, на жаль, надто рано пішов від нас.
Пам’ятайте! І не топчіть конвалій!»

Фото - Твоє місто

 

  • ,
  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    Шаблі, шпаги, мечі, ножі вилучили працівники Галицької митниці

    Коментар

    Блоги

    Олександр Ярема

    Відкритий лист до академіка, співавтора Конституції України Ігоря Юхновського

    Мирослав Дністрянський

    Ситуація довкола КСУ показала: Зеленський втримає владу, якщо зуміє розгромити проросійські сили

    Василь Чорний

    Чи є життя після виборів

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: