У вівторок, 10 червня, Львів попрощається з військовослужбовцями Олексієм Клічуком, Ігорем Дубуком та Юрієм Стареньким, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну.

Зранку о 09:30 у храмі Вознесіння Господнього (вул. Старознесенська, 23) відбудеться молитва і прощання з воїном Ігорем Дубуком.

Чин похорону захисників Олексія Клічука, Ігоря Дубука та Юрія Старенького розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Олексій Клічук (30.03.1999-04.06.2024). Народився у селі Савчуки, проживав у місті Здолбунів Рівненської області.

Навчався у Здолбунівському ліцеї №4 Здолбунівської міської ради Рівненської області. Здобув освіту за спеціальністю «Електрогазозварник» у Квасилівському професійному ліцеї.

Після завершення навчання вступив на військову службу до 199-го навчального центру, згодом став до лав 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Захоплювався військовою справою та був їй відданий.

 Із початком повномасштабного вторгнення рф продовжив боронити Україну у складі 80-ї бригади. За сумлінне виконання бойових завдань був нагороджений численними відзнаками, зокрема, орденом «За мужність» III-го ступеня, медаллю «Захиснику Вітчизни», відзнакою командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За звитягу». Виконував бойові завдання на Миколаївському та Донецькому напрямках.

У Олексія Клічука залишилися батьки, дружина, дві сестри та велика родина.

Ігор Дубук (23.03.1982-06.06.2024). Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №57 імені Короля Данила Львівської міської ради. Здобув вищу освіту на хімічному факультеті Національного університету «Львівська політехніка».

Після завершення навчання працював у різних сферах діяльності у місті Львові. Захоплювався комп’ютерами.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини на південному напрямку у лавах 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

У Ігоря Дубука залишилися батьки, син, брат та дружина.

Юрій Старенький (05.04.1973-30.05.2024). Львів’янин.

Здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньою програмою «Обладнання електронної промисловості».

Протягом тривалого часу працював у Благодійному фонді «Книга». Брав участь у художньому оздобленні одного з видань Острозької Біблії. Впродовж останніх років займався приватним підприємництвом.

 Із перших днів повномасштабного вторгнення рф добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Боровся із російськими загарбниками у складі 53-го окремого стрілецького батальйону 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. 4-го грудня 2023 року отримав звання «молодший сержант». Брав участь у боях за «гарячі» точки Донеччини. За особисту мужність і героїзм при захисті територіальної цілісності України та за сумлінне виконання бойових (спеціальних) завдань був нагороджений численними відзнаками.

Побратими згадують Юрія як «відважного і сильного духом воїна, що вмів приймати складні, але правильні рішення». Рідні зазначають, що «він понад усе був турботливим та люблячим батьком, коханим чоловіком, людиною легкої та веселої вдачі, надійним другом, який завжди був готовий допомогти іншим».

У Юрія Старенького залишилися батько, дружина, син та донька.