У п’ятницю, 19 червня, на черговій сесії Львівської міської ради уже втретє на розгляд міських обранців виноситимуть ухвалу «Про затвердження угоди про наміри щодо підготовки кредитного фінансування від 21.04.2020, укладеної між Львівською міською радою, Європейським банком реконструкції та розвитку і ЛМКП «Львівводоканал».

Ухвалою було передбачено залучення 26 млн євро для модернізації і реконструкції очисних споруд «Львівводоканал», у тому числі для протидії наслідків поширення вірусної інфекції COVID-19 у м. Львові.

Двічі депутати утримувалися від голосування, затримуючи таким чином реалізацію проекту побудови біогазової станції та оновлення очисних споруд міста Львова.

Як поінформували у «Львівводоканал», у разі чергового перенесення голосування, місто втратить унікальний шанс розпочати модернізацію очисних споруд, всі інженерні дослідження будуть анульовані і процедури залучення інвестицій необхідно буде починати спочатку.

«Ми доклали максимум зусиль, щоб показати міським обранцям реальний стан очисних споруд, що зроблено за минулі роки, що необхідно зробити, і чи реально модернізувати наші об'єкти, не залучаючи кошти інвесторів. Сподіваюся 5 годин зустрічі на території очисних споруд, яка відбулася у п’ятницю, не минули даремно і представники усіх фракцій депутатського корпусу отримали відповіді на запитання, які їх стримували від голосування. Ми є абсолютно відкриті і готові відповідати перед громадою міста, готові обґрунтовувати необхідність модернізації та потреби будівництва біогазової станції, яка вироблятиме енергію з осаду стічної води. Вигоди від реалізації проекту є очевидні: ґрантова складова двох проектів становить 13 млн євро, а це 35% від кредитних коштів, і в Україні нема жодного підприємства, яке б отримало ґрант на таких вигідних умовах. За 13 років ми віддамо інвестоване за рахунок зменшення витрат на електроенергію, водночас досягнемо екологічного ефекту, бо більшість споруд буде відновлено, нам не доведеться сплачувати колосальні екологічні штрафи і псувати стосунки з сусідами через забруднення транскордонної ріки Західний Буг. Водночас, якщо ухвалу не підтримають, то ми втратимо грант і довіру міжнародних інвесторів, відкотимося на кілька років назад без шансу на розвиток. Дуже сподіваюся, що міські обранці приймуть рішення на користь громади», — коментує директор ЛМКП «Львівводоканал» Дмитро Ванькович.

Питання повної реконструкції міських каналізаційних очисних споруд міста Львова є болючою та давньою проблемою з огляду на моральний та фізичний знос майже всього технологічного процесу очищення стічної води разом з будівлями, спорудами та обладнанням.

За минулі 50 років експлуатації очисні споруди капітально не ремонтувалися. Поточні ремонти за кошти «Львівводоканал» (поступлення від тарифу за послуги водовідведення) та бюджетні кошти міста відбуваються вибірково для підтримання роботи окремих вузлів, оскільки масштабне оновлення потребує залучення суттєвих інвестицій.

Єдиною відчутною інвестицією стали грантові кошти шведського уряду в сумі 6 млн доларів США у 2003−2008 роках у межах Проекту «Покращення водопостачання та водовідведення міста Львова», за які вдалося оновити обладнання для механічної очистки стічних вод, замінити насоси на головній перекачувальній станції та побудувати цех механічного зневоднення мулу. Натомість інші технологічні ланки, зокрема радіальні відстійники для мулу і біологічні реактори (аеротенки) гостро потребують відновлення, встановлення новітнього обладнання, впровадження сучасних технологій очищення стічної води.

Близько 200 млн євро необхідно для повної модернізації каналізаційних очисних споруд міста Львова для досягнення європейських стандартів очищення стічної води. Ці розрахунки надали міжнародні консалтингові компанії, до яких долучилися експерти Національного Фонду охорони навколишнього середовища та водного господарства Польщі.

Така колосальна сума інвестицій не може бути залучена з міського або державного бюджету, відтак місто розпочало пошук інвесторів.

У 2016 році Львів підписав угоду з кредитними установами ЄБРР, НЕФКО та грантодавцем Е5Р про залучення інвестицій в сумі 31,5 млн. євро у проект (з них кредиту — 20 млн євро), який передбачав часткову реконструкцію очисних споруд, а саме побудову нових пісковловлювачів та побудову біогазової станції, що здатна виробляти енергію з органічного мулу, який утворюється в процесі очищення стічної води.

Чому цей проект важливий для міста?

Проект побудови біогазової станції був обраний з огляду на економічну окупність, а також можливість вирішення проблеми зневоднення та зменшення об'ємів осаду стічних вод, який накопичується на території очисних споруд в земляних картах, забруднює грунтові води, погіршує екологічний стан мікрорайону Кривчиці та Знесіння.

Будівництво біогазової станції передбачає виробництво «зеленої» електроенергії з відходів (осаду стічної води) в обсязі достатньому для покриття потреби очисних споруд в електроенергії ~39 млн. кВт/год/рік, що дозволили б економити до ~ 70 млн. грн/рік.

Зазначений проект не вирішує повністю проблеми комплексного оновлення очисних споруд, однак має стати першим кроком, який би засвідчив готовність Львова модернізуватися та наблизитися до європейських стандартів очищення стічної води.

Ключові етапи реалізації проекту упродовж 3-х років:

• Процедура відбору консультанта проходила за стандартами та правилами банку і тривала до липня 2017 року.
• Вибір оптимального технологічного рішення — один з головних етапів. Внаслідок інженерних досліджень та експертиз у 2018 році було обрано одне з найкращих технологічних рішень по станції біогазу (мезофільний процес зброджування осаду з термофільним гідролізом, що збільшує кількість біогазу на 30%, зменшує на 30% кількість мулу, вдвічі скорочує необхідність будівництва бетонних споруд під метантенки).
• Написання тендерної документації. Цей процес передбачає технічні розрахунки, дослідження, узгодження технічної і фінансової частини. Тільки після цього банк затверджує проект. До написання тендерної документації докладено максимальну кількість зусиль і ретельно виписано критерії для підрядника: обладнання, техніка, якість бетону. Як виписав тендерну документацію — таким і буде контракт.
• Тривалий етап узгодження документів банком — 13 місяців (393 дні) по компоненту «Біогаз» та понад 2 місяці (68 днів) по компоненту «Пісколовки»
• Станом на сьогодні пройдено 95% підготовчого шляху. Залишилося отримати фінансову пропозицію та заключити контракт з підрядником що дасть старт реалізації проекту побудови біогазової станції.

Скільки коштів позики використали?

Від моменту вступу кредитного договору в дію (26.10.2016) до сьогодні (12.06.2020) вибірки позикових коштів не проводилось.

Які терміни реалізації проекту?

Початок у 2020, закінчення у — 2023 році.

Чому виникла потреба додаткової кредитної угоди?

За три роки реалізації проекту (2017−2019) Львівводоканал пройшов довгий шлях напрацювання найкращих технологічних рішень, проведення розрахунків, підготовки тендерної документації, розробки проектів. Підприємство отримало усі необхідні позитивні висновки і експертизи від консультантів та кредиторів, які, однак, засвідчили, що ефективна реалізація біогазового проекту можлива лише за умови додаткової кредитної угоди для включення додаткових об'єктів реконструкції очисних споруд.

Такий висновок ґрунтується на потребі забезпечення якісного технологічного процесу очищення та вилучення осаду, який неможливо підтримувати, використовуючи застарілі діючі споруди і обладнання.

Відтак до переліку об'єктів, що потребують оновлення, окрім побудови нових пісковловлювачів, додалися реабілітація відстійників та мулоущільнювача, системи аерації аеротенків, будівництво нових мулових трубопроводів, встановлення нових повітродувок, нових кабельних ліній, центрифуг для зневоднення мулу, системи автоматичного контролю переливу.

У підсумку до вартості першого етапу проекту 31,5 млн євро (в т.ч. 7,5 млн. євро ґранту) передбачено додаткове фінансування другого етапу в сумі ~26 млн. євро (в т.ч. 5,5 млн. євро ґранту).

Грантова складова двох проектів становить 13 млн євро, а це 35% від кредитних коштів, і в Україні немає жодного підприємства, яке б отримало ґрант на таких вигідних умовах.

ВАЖЛИВО: Без укладання додаткової кредитної угоди реалізація першого етапу проекту (побудови біогазової станції) не можлива без фінансування другого.

Чи може місто оновити очисні споруди власним коштом?

Іноземний та український досвід реалізації аналогічних проектів оновлення інфраструктури ґрунтується на залученні інвестицій кредиторів та ґрантодавців, оскільки державні екологічні програми фінансуються дуже мляво, а у міських бюджетах таких колосальних коштів просто немає.

Для прикладу, в Україні зараз триває проект Світового банку для відновлення систем водопостачання та водовідведення у містах Харків, Житомир, Тернопіль, Черкаси, Кропивницький, Вінниця, Коломия, Ново-Волинськ, Краматорськ. Сума запозичень сягає понад 342 млн дол. У той же час Київ реалізовує кредитний проект побудови нових каналізаційних очисних споруд на березі Дніпра вартістю 970 млн. доларів від Японського агентства міжнародного співробітництва JICA. У Миколаєві триває проект реконструкції очисних споруд від Європейського інвестиційного банку вартістю 27 млн.євро. Наші європейські сусіди — Варшава, Краків, Дрезден — витратили на побудову очисних споруд від 300 до 500 мільйоні євро.

Скільки місто вже інвестувало в очисні споруди і що зробили?

Упродовж 2018−2020 років з міського бюджету міста на ремонти каналізаційних очисних споруд (надалі КОС) виділено 39,95 млн. грн. (~1,4 млн. євро).

Протягом 2018 року виконані ремонтні роботи на таких об'єктах:

• Відремонтовано первинні відстійники діаметром 20 та 40 метрів — 5 шт.
• Відремонтовано вторинні відстійники діаметром 20 та 40 метрів — 3 шт.
• Капітальний ремонт аеротенка-змішувача № 6 з заміною аераційних трубопроводів

Протягом 2019 року виконані ремонтні роботи на таких об'єктах:

• Первинні відстійники діаметром 20 та 40 метрів — 3 шт.
• Вторинні відстійники діаметром 20 та 40 метрів — 4 шт.
• Закупівля та монтаж катенарної механічної решітки на вхідний канал побутово-стічних вод
• Виготовлення ПКД та закупівля матеріалів та обладнання для прокладання напірних трубопроводів надлишкового активного мулу Ø315 мм протяжністю 2,7 км від біологічних насосних станцій до гравітаційного мулоущільнювача та цеху механічного зневоднення осаду
• Виготовлення ПКД з заміни насосного агрегату 24 НДН та закупівля необхідного обладнання
• Укріплення та нарощування дамб мулових майданчиків
• Заміна шиберних конструкцій з нержавіючої сталі - 36 штук
• Залучено підрядну організацію на виконання робіт по відновленню первинних відстійників Ø40 м в кількості 2 штуки та гравітаційного мулоущільнювача.

Протягом 2020 року виконані ремонтні роботи на таких об'єктах:

• Первинні відстійники діаметром 20 метрів — 1 шт.
• Вторинні відстійники діаметром 20 та 40 метрів — 2 шт.

Протягом 2020 року заплановано виконати ремонтні роботи на таких об'єктах:

• Замінити трансформатор на насосній станції перекачки
• Замінити насосний агрегат на насосній станції перекачки
• Відновити первинні відстійники — 2 шт.
• Відновити вторинні відстійники — 2 шт.

Що буде, якщо проект не реалізують?

Відповідно до заключення ЄБРР, реалізація першого етапу проекту (побудови біогазової станції) тісно пов’язана і не можлива без фінансування другого.

Якщо ухвала про фінансування проекту не буде підтримана, Львів втратить унікальний шанс розпочати модернізацію очисних споруд і всі інженерні дослідження будуть втрачені і процедури необхідно починати спочатку.

• Економічні втрати через зростання екологічного податку.

27 травня у Верховній раді зареєстровано законопроект «забруднювач платить», за яким екологічний податок зростає в десятки разів. Тобто, якщо місто не візьме кредит, не підтримає проект по модернізації очисних і не зменшить екологічне навантаження на річку Полтву, то «Львівводоканал» платитиме до 100 млн/рік. Екологічних податків і зборів. Тобто ~3 млн.Є/рік. у бюджет держави без шансу на модернізацію.

• Енергетичні втрати через втрату можливості виробляти власну енергію і перевитрату енергії на застарілому обладнанні.

Каналізаційні очисні споруди міста Львова є надзвичайно енергоємними: все обладнання працює на велетенській потужності, у процесі очищення стічної води використовується застаріле обладнання радянської доби. Загалом очисні споруди споживають ~36 млн. кВт/год/рік, витрати коштів ~ 70 млн. грн/рік.

Будівництво біогазової станції дозволить виробляти електроенергію з відходів (осаду стічної води) в обсязі достатньому для покриття потреби очисних споруд в електроенергії (до ~39 млн. кВт/год/рік).

Водночас додатково 4,5 млн.грн. щороку Львівводоканал економитиме за рахунок заміни повітродувок на енергоощадні, що передбачено профінансувати з другого етапу реконструкції очисних споруд.

• Екологічні загрози через переповнені мулові майданчики на очисних спорудах та забруднення грунтових вод.

З 70 га території очисних споруд понад 30% займають мулові поля, які існують з момeнту побудови з 1960-х років минулого століття. Тут зберігається мул, який утворюється в процесі очищення стічної води.

Зараз місця уже мало, оскільки щодня сюди потрапляє 3 тис. м³ мулу щодня. Відтак, Львівводоканал змушений постійно нарощувати обвалування мулових карт, слідкувати за тим, щоб поля нe пeрeповнювалися під час злив, щоб земляні дамби не зруйнувалися і мул не потрапив у Полтву. Задля цього у 2019 році земляну дамбу укріпили та наростили на 2 метри, але потреба у постійному нарощуванні дамби залишається. Для локалізації проблеми переповнення мулових майданчиків витрачаються ресурси в обсязі понад 3 млн.грн./рік. Без реалізації біогазового проекту очисні споруди приречені на переливи мулу в річку Полтву, що призведе до екологічного забруднення та штрафів за забруднене довкілля.