Конституційний суд України останнім часом опинився під вогнем критики після свого рішення про визнання неконституційною статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Це викликало політичний вибух. Коментували ситуацію всі – і президент, і політики, і правоохоронні органи, й іноземні посольства. Загальний рефрен був негативний. Говорили, що це фактично ставить хрест на боротьбі з корупцією.

Паралельно всередині самого КСУ розгортається конфлікт між суддями. "Страна" вирішила поставити питання про те, що відбувається, голові Конституційного суду Станіславу Шевчуку. Відповіді були отримані нами у письмовому вигляді. (Подаємо передрук інтерв'ю).

– Конституційний суд нещодавно опинився в центрі скандалу з приводу скасування статті КК про незаконне збагачення. Суд звинуватили в тому, що цим рішенням він торпедував боротьбу з корупцією, вивів з-під удару високопоставлених корупціонерів. Яка ваша відповідь на ці звинувачення?

– Як сказано в Євангеліє від Луки, "будинок, побудований на піску, приречений, і розруха цього будинку буде велика". Фундаментом правової системи нашої країни є Конституція. Ми ж всі хочемо жити в правовій державі, в якому захищаються права людини, хіба це не так? Якщо провести аналогію Конституції з Біблією (Євангеліє від Луки), то в разі нашої відмови захищати і виконувати Конституцію, ми побудуємо будинок не на камені, а на піску, який одразу ж буде зруйнований під дією неприборканої стихії. Неконституційний закон – пісочний замок, конструкції якого хиткі й недовговічні.

Рішення виявилося дуже резонансним, але так вирішив Суд. Головна теза: внесення в диспозицію статті 368-2 КК України конструкції "законність придбання яких (активів), не підтверджена доказами" перекладає обов'язок доказування на обвинуваченого, що суперечить фундаментальному конституційному принципу презумпції невинуватості. У правовій демократичній державі закони не можуть прийматися всупереч нормам Основного Закону.

Конституційний Суд ніколи не виступав проти криміналізації незаконного збагачення, і тим більше проти боротьби з корупцією. Але Конституційний Суд вважає за необхідне боротися з корупцією, в тому числі і за допомогою норми про незаконне збагачення, але при цьому не повинні бути порушені базові конституційні норми і принципи.

Всі ми повинні розуміти, що саме Конституція є тим орієнтиром, який зберігає країну від розпаду і руїни. В іншому разів ми ризикуємо знову втратити правосуб'єктність. Боротьба з корупцією має вестися дієвою зброєю, а саме законами, що не суперечать Конституції, інакше вона перетвориться в полювання на відьом, знаряддя політичної розправи або олігархічних протистоянь. Пункт 20 Конвенції ООН з боротьби з корупцією містить застереження, що норма про незаконне збагачення може бути імплементована в національне законодавство за умови, якщо вона не суперечить національній Конституції.

Незважаючи на це застереження, формулювання статті Кримінального Кодексу про незаконне збагачення виписана так, що суперечить базовому елементу принципу презумпції невинуватості "In dubio pro reo" (всі сумніви у винуватості обвинуваченого інтерпретуються в його користь), закріпленому в статті 62 Конституції України. Не можна людину притягнути до кримінальної відповідальності за відсутності доказів вчинення злочину. Не випадково, мені здається, що за всі 4 роки дії статті Кримінального Кодексу в цій редакції про незаконне збагачення суди не винесли жодного вироку.

– Наші західні партнери дуже жорстко відреагували на скасування цієї статті. Як ви оцінюєте їхню позицію і аргументи?

– Західні партнери, безумовно, доклали значних зусиль для того, щоб провести в нашій країні реформи. У той же час, деякі з пропонованих ними реформ показали свою неефективність, а деякі не відповідають Конституції, що суперечить їх же принципам. Я довгий час жив і навчався в США. Вивчав конституційне право в Університеті Дьюка (Duke University). Саме в США я склався, як конституціоналіст і вирішив присвятити себе цьому напрямку. Саме американці навчили мене відноситься до Конституції як до священного документа, який треба захищати від влади і політиків. Після винесення Судом рішення про неконституційність статті про незаконне збагачення, посли ЄС і США звернулися до українського парламенту з вимогою ухвалити нову редакцію цієї статті відповідно до Конституції. І саме на це Конституційний суд вказав в своєму рішенні. Тому я був розчарований заявами американського посла, яка назвала рішення Конституційного Суду кроком назад в боротьбі з корупцією. Не може бути захист Конституції кроком назад. Завдання Конституційного Суду полягає саме в тому, щоб виявити проблему неконституційність, закладену в законах, викорінити її, не дати їй можливість, як ракової пухлини розвинутися і зробити норму мертвою.

– Яка роль Порошенко в ухваленні рішення КС по незаконному збагаченню? Яке відношення президента до цього рішення? Ви спілкувалися з ним з цього приводу?

– До мого обрання головою Конституційного Суду ми не були знайомі з Петром Порошенко. Банкова не сприяла моєму обранню. Мене обрали судді самостійно, без зовнішніх впливів. Оскільки президент є главою держави і гарантом дотримання Конституції, цілком природно, що після мого обрання головою Конституційного Суду ми зустрілися і обмінялися думками про конституційну реформу і ситуації в країні в цілому. Президент запропонував мені "стати членом його команди". Я відповів, що мої контакти з ним, можуть будуватися тільки виходячи з принципів служіння Конституції. Ймовірно, така відповідь йому не сподобався і більше ми до цієї теми не поверталися. Після цього ми зустрічалися тільки на офіційних церемоніях і протокольних заходах. Згодом, люди, які, за інформацією ЗМІ, відносяться до найближчого оточення президента, організували цькування мого брата. Проти нього почалася агресивна дискредитаційна кампанія в пресі, побудована на фейках і замовні статті, а щодо його компанії ввели спецсанкцій. Його спробували прив'язати до якихось кримінальних справах, але в силу абсурдності останніх, пред'явити щось кримінальне йому не змогли. Але такі дії проти членів моєї сім'ї ніяк не впливають і не вплинуть на мою позицію служити Конституції, які б плани не виношували організатори цієї провокації.

– 15 березня в ЗМІ були оприлюднені уривки з листа трьох суддів КСУ - Миколи Мельника, Сергія Саса і Ігоря Сліденко, які звинуватили вас у цілій купі гріхів, зокрема, в політизації Суду, в тому, що "кладете під сукно" багато важливих справи, що не прийнято жодного рішення за конституційними скаргами. Вони закликали Вас піти у відставку. Що ви можете відповісти на ці звинувачення і з чим ви пов'язуєте поява цього листа?

– Покласти "під сукно" будь-які справи я не можу, оскільки Суд колегіальний орган і судді-доповідачі самі пропонують поставити їх справи в порядок денний. І на кожному засіданні судді голосують цю повістку. Кожен суддя незалежний при прийнятті рішень, в тому числі і від мене. Я такий же суддя, як і всі інші. Я вважаю порушенням суддівської етики обговорювати справи, що перебувають у виробництві. Є об'єктивний конституційний процес і, що стосується тимчасових рамок, він приблизно однаковий по всьому виробництвам. Чому у "трійки" викликає підвищений інтерес саме ті справи, про які вони написали, наштовхує на думки про їх особистої зацікавленості в результатах розгляду. Конституційні скарги відносно новий інститут конституційного провадження. Вони розглядаються в Сенаті. Я, як голова, не можу адміністративно впливати на доповідачів або суддів, підганяти їх або змушувати виносити рішення. Існує певна процедура. Незважаючи на це, анонсую, що найближчим часом будуть рішення за конституційними скаргами.

Що стосується Секретаріату, то його реформа назріла давно, так як сьогоднішня його ефективність є низькою. Необхідні й кадрові, і організаційні рішення. А сам "лист" пов'язаний з бажанням цієї групи чинити тиск на мене та інших суддів, не дати мені можливості повноцінно виконувати свої обов'язки, в тому числі, щодо реформування Секретаріату. Це класичний спосіб політичної боротьби. Фактично те, що відбувається нині в Конституційному Суді є гіпертрофованим відображенням того, що відбувається в державі в цілому. Активна і мотивована група, готова і прагне до конфлікту, наполегливо намагається нав'язати свою волю іншим. Я переконаний, що ніяких благих намірів "трійка" не мала на меті, їх дії деструктивні і спрямовані на блокування позитивних змін.

– Які партії, групи і клани впливають на суддів КСУ при прийнятті рішень? Що могло б зробити Суд більш незалежним?

– Впливати на Конституційний Суд намагалися завжди тим чи іншим чином. Моя каденція не виняток. Квотний порядок призначення суддів з'їздом суддів, парламентом і президентом, закріплений в Конституції та в законі про КСУ, що само по собі створює передумови для кланової структури. Але першим моїм меседжем, як голови, стало те, що я попросив суддів залишити "всі прапори за дверима" Суду, керуватися тільки юридичними аргументами. Практично всі судді підтримали цю концепцію, тому кланові інтереси не відіграють істотної ролі при прийнятті рішень.

Що стосується моєї позиції щодо незалежності КС, я не раз висловлювався з цього приводу. Судді повинні призначатися довічно. Такий статус забезпечує справжню незалежність суддів і захищають їх від політичного впливу.

– Є три давно очікуваних рішеннях КС. Перше - це з приводу конституційності зниження соціальних стандартів в 2014-2016 роках. Друге - з приводу конституційності закону про люстрацію. Третє - про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, яким повинні бути відрегульовані на користь вкладників ряд спірних норм. Коли будуть рішення з цих питань?

– Рішення Суду приймаються в тому випадку, коли більшість суддів готова проголосувати за певний проект, певну концепцію. У минулому році ми прийняли ряд важливих рішень у сфері соціальних прав наших громадян. Зокрема, захистили права ліквідаторів Чорнобильської катастрофи та ветеранів війни. Ще кілька подань перебуває в стадії обговорення концепцій. За конституційним поданням щодо люстраційного закону нині йде робоча дискусія. З приводу захисту прав вкладників можу повідомити, що уявлення, подане Верховним Судом України перебуває в моєму провадженні. У цьому поданні піднята проблема захисту прав вкладників. Мною підготовлено відповідні процесуальні документи, які обговорюються на засіданнях Великої палати.

– У пресі обговорюється теза про те, що спроби примусити вас до відставки мають на меті зірвати приведення вами до присяги новообраного президента, без чого, за Конституцією, він не може вступити на посаду. Наскільки взагалі реально, що таким чином намагаються зірвати інавгурацію?

– Я б не виключав такої версії. Згідно зі статтею 104 Конституції України, голова Конституційного Суду приводить новообраного президента до присяги в разі відсутності обставин, що перешкоджають цьому. Але хочу окремо сказати: я ніколи не приведу до присяги президента, якщо вибори будуть сфальсифіковані.

(Переклад WN).