• Головна
  • Новини
  • Держбюджет-2021: чернетка з дірою і ставками на нові борги та інфляцію

Михайло Цимбалюк

політик

Генерал-лейтенант міліції, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, голова «Батьківщини» на Львівщині.


18.09.2020, 14:29

Держбюджет-2021: чернетка з дірою і ставками на нові борги та інфляцію

Нинішній уряд так званих «технократів» все частіше нагадує студента-заочника із анекдоту: головне – вчасно прийти на черговий іспит і не переплутати аудиторію. А з чим прийти – то вже справа десята. Спершу двічі провалив захист у парламенті власної програми, не спромігся затвердити бюджетної декларації на 2021-23 роки. Нині ж – схожа ситуація з проектом держбюджету-2021: ухвалили практично без обговорення принесене міністром рівно за день до дедлайну, та й відправили у Раду.

І навіть «козла відпущення» підготували заздалегідь: на випадок, якщо надісланий «сирець» забуксує у Раді, монобільшість готова відправити у відставку не весь уряд, а лише офіційного виконавця документу – міністра фінансів. І байдуже, що відтак країні доведеться жити у режимі ручного керування та постійних змін до бюджету… 

У цій ситуації слова Марченка під час презентації проекту «ми зробили такий бюджет, щоб його можна було виконати, незалежно від того, хто займатиме крісло міністра фінансів», викликають набагато більше сумнівів, ніж оптимізму. Як і його запевнення, що держбюджет-2021 є «реалістичним і збалансованим». Надто ж в умовах необхідності перезапуску економіки та підтримки населення та з огляду на непрогнозованість часу завершення карантину. Бо сам документ відображає прагнення жити «на широку ногу» за рахунок утричі вищої ніж цьогоріч інфляції та величезної, 270-мільярдної «діри» бюджету – дефіциту на рівні 6% ВВП, або ж понад чверті дохідної його частини!

Уряд Шмигаля, як і його попередник, другий рік поспіль закладає величезний дефіцит бюджету, покривати який збираються насамперед запозиченнями: понад 1 мільярд доларів від офіційних кредиторів і майже 3 мільярди доларів – від розміщення єврооблігацій. Тобто, живемо у кредит за рахунок майбутнього. Ще 6 млрд грн – від приватизації, плани надходжень від якої не вдавалось реалізувати більшості урядів України. Решта «резервів» (+ 9,4%) – нагадують повітряні замки: від раптового посилення ефективності фіскалів у боротьбі з махінаціями навколо ПДВ планують додаткових 53 млрд грн., а від митниці – плюс 28,7 млрд.

На цьому тлі розподіл видатків вражає щедрістю до держструктур та реалізації «Великого будівництва» Зеленського, з одного боку, й економії на стимулах для відродження бізнесу та соціальних потребах – з іншого. До прикладу, уряд підвищує загальний бюджет на силові структури і безпеку – до 267,2 млрд грн., або ж 5,9% ВВП. Звісно, посилене фінансування ЗСУ в умовах війни – необхідне і цілком виправдане. Але ж бюджет Міноборони складає менше 44% від цієї суми – 117,5 млрд грн. Натомість понад 56% підуть поліції, СБУ, прокуратурі й судам! Й один із найбільших бюджетів традиційно у МВС: 98,3 млрд грн , на 5 млрд більше, ніж у 2020-му.

Та якщо цьогоріч під гучний піар в асфальт закатали левову частку із 65 млрд із COVID-фонду, то у 2021 році такого фонду взагалі не буде! Як і масової вакцинації, на яку передбачено лише 2,6 млрд та лише 7,5 млн доз, виключно для груп ризику. Тож поки решту світу готується до другої хвилі коронавірусу, уряд вирішив вкласти у дороги 150 мільярдів, понад 70 з яких візьмуть під держгарантії кредитами у банках (звісно ж, під відсотки). Відтак сума, виділена на дороги – попри необхідність продовження медреформи та пандемію –перевищить видатки (156 млрд) на медицину! 

Для порівняння, на компенсацію відсотків за кредитами для бізнесу (програма «5-7-9») передбачено лише 2 млрд. Ще 10 млрд – портфельні гарантії під зобов'язанням дрібних підприємців. Тож відродити бізнес зможуть далеко не всі.

І врешті про вже тривалий час обіцяне підвищення мінімальної зарплатні: з 1 січня – до 6000 грн та з 1 липня до 6500. Як запевняє міністр фінансів, вона не матиме суттєвого впливу на інфляцію. Як мовиться, дай, Боже, нашому теляті вовка з'їсти! Але, як свідчать реалії, навіть через нещодавнє несуттєве підняття мінімалки до 5 тисяч гривню лихоманить вже третій тиждень: євро зашкалило за 33, а долар – за 28 грн! Та й чому ж тоді уряд заклав у бюджет 7,3% інфляції – утричі вищу за реальні показники (близько 2,4%) цього року? Такий собі «інфляційний податок»: зростання цін підвищить номінальні суми податків, змусивши українців ще тугіше затягнути пояси? 

З іншого боку, за визнанням міністра фінансів, одна з причин цьогорічного підвищення мінімалки – не служіння влади народу, а те, що фактичний прожитковий мінімум у 5054 грн був вищим за мінімальну зарплату, встановлену законом на рівні 4723 грн! А співвідношення між мінімальною і середньою зарплатою в Україні – менше 40%!

У п'ятницю, 18 вересня, уряд представить проект Верховній Раді. Крайній термін його ухвалення в першому читанні – 20 жовтня. У другому – до 20 листопада та до 1 грудня в цілому. Чи вдасться парламенту виправити бодай головні його вади, і чи вистачить монобільшості здорового глузду не ухвалювати «сирий» документ лише тому, що її попросить про це Президент – покаже час. 

Джерело - Цензор.НЕТ 

  • ,
  • ,
  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    «Rapid Trident 2020»: американські «Скопи» у небі Львівщини. Відео

    Коментар

    Блоги

    Андрій Вихопень

    У Львові Андрій Вванич побудував класичну феодальну піраміду

    Михайло Цимбалюк

    Замість Дня вчителя – століття інвестицій в освіту!

    Мирослав Дністрянський

    Що можна прогнозувати за результатами нової кавказької війни?

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: