Про необхідність реформувати український судоустрій хіба що не говорили або байдужі громадяни, або ті, кому поталанило не побувати у лабетах суддівської системи. На даний момент третя гілка влади – судова – дуже часто не служить інтересам суспільства, яке щедро оплачує її функціонування з бюджету.

Про вражаючі недоліки судової системи та недобросовісність суддів розкажемо на прикладі судових перепитій знаного львівського шахрая Володимира Заповського, оскільки одна із його п’яти судових справ потрапила у поле зору аналітично-правової системи ZakonOnline.

У 2016 році інформаційне агентство «Львівський портал» повідомило, що згідно ухвали Личаківського районного суду Львова розшукується Заповський Володимир Володимирович за вчинення шахрайських дій. З метою шахрайства підозрюваний представляється працівником нафтової компанії, пропонуючи талони на пальне. Заповський також може пропонувати послуги щодо доставляння авто з-за кордону, перепозичення коштів тощо. Спільно з підозрюваним діє його дружина Заповська Інна Олегівна, яка працює медичною сестрою в Аквапарку.

Досудове розслідування задокументувало понад 60 випадків шахрайства Володимира Заповського, які розглядали та ще досі розглядають у п’яти районних судах Львова – у Шевченківському, Залізничному, Личаківському, Франківському і Сихівському.

Шевченківський районний суд Львова

Суддя Ірина Зима отримала обвинувальний акт стосовно підозрюваного Володимира Заповського 27 листопада 2015 року і призначила судовий розгляд справи на 7 грудня 2015 року. Водночас суддя відхилила клопотання адвоката підозрюваного, як необґрунтоване, про повернення обвинувального акту прокуратурі для доопрацювання.

У наступне і подальші судові засідання підозрюваний не з’являвся та не повідомляв суд про причини своєї відсутності. Суддя доручила Франківському відділу поліції доставити підозрюваного в суд приводом, а прокуратурі №2 – проконтролювати привід. Проте поліція не впоралась із суддівським дорученням, а прокуратура не проконтролювала його виконання. Судді довелось оголосити Володимира Заповського в розшук.

Врешті 8 червня 2016 року спритного втікача таки доставили у судове засідання, де виникла нова оказія. Прокурорка Зоряна Ковальчук, яка замінила в суді прокурорку Софію Ольшанецьку, подала клопотання про скерування кримінального провадження до Апеляційного суду Львівської області для вирішення питання про об’єднання кримінальної справи Шевченківського суду стосовно Володимира Заповського із його кримінальною справою, яка перебуває у Залізничному суді Львова. Суд задовольнив клопотання прокурорки, яка мотивувала своє звернення фактом, що «останнє за часом вчинення ним [підсудним] кримінальне правопорушення мало місце в квітні 2016 року на території Залізничного району м.Львова».

В Апеляційному суді Львівської області колегія суддів у складі Василя Галина, Марка Пешкова та Ігоря Галапаца порадила прокурорці не відволікатись, а добросовісно відпрацьовувати кошти платників податків і повернула матеріали кримінального провадження у Шевченківський суд.

Після повернення справи суддя Ірина Зима провела ще п’ять судових засідань. У перше засідання підозрюваний знову не прийшов, під час другого засідання повідомив, що не має коштів для оплати послуг адвоката і просив призначити йому захисника від Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У третє засідання прийшов захисник від Регіонального центру, а підозрюваного знову не було. У четверте судове засідання підсудний вкотре не з’явився. І так минуло два роки.

Врешті 30 березня 2017 року стало відомо, що підсудний перманентно проходить курси лікування у різних медичних закладах Львова. Довготерпеливе серце прокурорки не витримало і вона подала клопотання про витребування від Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації інформації про те, в яких медичних закладах підсудний, який проживає за адресою Львів, вулиця Тернова Гора, дійсно проходив курс лікування (амбулаторного чи стаціонарного) за період із жовтня 2015 року по 30 березня 2017 року.

Де у Львові знаходиться вулиця Тернова Гора, яка фігурує у судовому провадженні, з’ясувати не вдалось.

Аби не створити клопіт лікарям, які ймовірно видавали фіктивні довідки, підсудний 28 квітня 2017 року чемно з’явився у судове засідання, де йому зачитали вирок: призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік; звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

У преамбулі вироку суддя Ірина Зима вказала: «Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12014140030000786 про обвинувачення ОСОБА_1 [...] одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого...»

Справді?

На сайті «Судова влада в Україні» є інформація, що двома роками раніше (27 січня 2015 року) суддя Рогатинського районного суду Оксана Лошак вже судила Володимира Заповського за недобросовісність. Згодом, 9 грудня 2015 року, суддя Оксана Лошак задоволила позов виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції про примусове стягнення видурених коштів (55000 грн) із Володимира Заповського за виконавчим провадженням, а самого боржника обмежила у праві «виїзду за межі України до виконання ним зобов’язання по виконавчому провадженню ВП №47365661».

Станом на 28 квітня 2017 року, коли був оголошений вирок, суддя Ірина Зима знала про судове провадження стосовно Володимира Заповського у Залізничному суді Львова, а також могла легко дізнатись про аналогічні судові справи у Франківському та Личаківському судах.

Тим паче, що один зі свідків повідомив судді, що є потерпілим від шахрайських дій Володимира Заповського, який у шахрайський спосіб заволодів його коштами на суму $13,500, та що цей протиправний вчинок розглядають у Франківському суді. А загалом цьому свідкові було відомо про 38 кримінальних розслідувань стосовно підсудного Заповського, порушених за статтею 190 КК України (шахрайство).

Маючи такий обсяг інформації, тим більше незрозуміла мотивація судді Ірини Зими, яка погладила по голові шахрая і сказала: «Ню-ню, іди на волю і поводь себе гарно».

Залізничний районний суд Львова

Не менш дивні перипетії під час розгляду кримінальних проваджень стосовно Володимира Заповського відбулись і в Залізничному суді Львова.

Суддя Сергій Колодяжний 22 березня 2017 року отримав з прокуратури обвинувальний акт відразу з примиренням між сторонами фінансового конфлікту і 29 березня ухвалив затвердити цю угоду, а підсудному Заповському призначив штраф 1700 гривень.

Ще один обвинувальний акт стосовно підозрюваного Заповського, де було четверо потерпілих, суддя Колодяжний отримав 25 квітня 2016 року. Далі цей обвинувальний акт суддя об’єднав з іншим, тож потерпілих стало шестеро. Потім досудове слідство додавало іще потерпілих, наче по конвеєру, аж поки їх не набралось 17 осіб.

Під час чергового судового засідання 22 лютого 2017 року підсудний Заповський повторив трюк із відмовою від свого адвоката, бо, мовляв, немає коштів для оплати його послуг, і попросив призначити захисника із Регіонального центру надання правової допомоги. Такі виверти, мета яких затягнути розгляд справи, підсудний робив не раз і вони йому допомагали.

Далі в Залізничному суді відбулось рокірування суддів, отож 4 жовтня 2017 року за слухання справи взявся суддя Андрій Кирилюк. Зрозуміла річ, що слухати почав від початку, що також затягло час.

12 квітня 2018 року, тобто через пів року, суддя Кирилюк констатував: «Обвинувачений ОСОБА_1 у призначений час у судове засідання не прибув, що дає суду підстави зробити висновок, що обвинувачений ухиляється від явки до суду». Провадження суддя переніс на 20 квітня і зобов’язав Залізничний відділ поліції доставити підсудного приводом, проте поліція традиційно не впоралась із таким простим дорученням і підсудного Заповського в суд не доставила.

А ми пам’ятаємо, що суддя Ірина Зима призначила Володимирові Заповському випробувальний річний строк, який завершувався саме 28 квітня 2018 року. Коли цей термін минув, підсудний 10 травня з’явився у Залізничному суді, де добросердечний суддя Андрій Кирилюк оголосив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців, і одночасно звільнив від відбування покарання, призначивши випробувальний термін на той самий строк. Обласканий суддівською благодушністю окрилений рецидивіст радісно випурхнув на волю.

Личаківський і Франківський районні суди Львова

Жанна Лакомська, суддя Личаківського районного суду, отримала обвинувальний акт стосовно підозрюваного Заповського 30 листопада 2015 року. Слухання справи відбувалось за традиційно налагодженою схемою: підсудний Заповський ігнорував виклик у суд, його попереджали, невдало намагались здійснити привід, потім оголосили в розшук, знайшли і помістили в ізолятор тимчасового утримання. Наступне слухання справи призначили на 12 травня 2016 року.

Як у подальшому суддя Лакомська провадила справу впродовж дев’яти місяців невідомо, бо в наступній судовій ухвалі від аж 24 лютого 2017 року сказано, що підсудний Заповський знову не має коштів на адвоката і йому знову потрібний захисник від Регіонального центру. Відповідно, слухання відклали.

Далі суддя Жанна Лакомська вдруге оголосила підсудного Заповського в розшук, щоби поліція знову розшукала втікача і доставила приводом у суд на 27 березня 2017 року.

А поки поліція неквапливо шукала меткого втікача, суддя Лакомська вийшла на пенсію і майже через півтора року, а саме 17 липня 2018 року, це судове провадження потрапило на розгляд до іншого судді – до Володимира Мармаша.

Суддя Мармаш почав слухати злощасну справу від початку й слухає досі з тією самою коломийкою: підсудний Заповський не з’являється в суд, адвокат підсудного не з’являється суд, підсудний розриває стосунки з адвокатом і вимагає іншого захисника, потерпілі не з’являються в суд, тому що їм набридло роками ходити на безконечні судові засідання тощо.

Тим часом 1 грудня 2020 року минуло п’ять років від часу скерування у Личаківський суд обвинувального акту стосовно підозрюваного Заповського, а це означає, що закінчився строк давності для притягнення його до кримінальної відповідальності. Суддя Володимир Мармаш ще буде проводити судові слухання, щоби завершити провадження і навіть оголосить підсудному вирок, проте реального покарання Володимир Заповський не отримає.

Аналогічна ситуація відбулась у Франківському суді Львова. Обвинувальний акт стосовно підсудного Заповського потрапив до судді Василя Масендича 12 грудня 2015 року. Впродовж двох років суддя Масендич і підсудний Заповський крутили цією справою як їм забагалось, аж поки у березні 2018 року Вища рада правосуддя не звільнила суддю Масендича за халатне й упереджене слухання судових справ.

Після автоматизованого розподілу судове провадження стосовно Заповського потрапило до судді Марії Мартинишин. Відповідно, суддя почала слухати цю справу від початку, від стадії підготовки, а підсудний Заповський та його адвокат від Регіонального центру з надання правової допомоги Роман Бенцарук солідарно і почергово зірвали 13 судових засідань. Далі суддя Марія Мартинишин отримала скерування на підвищення кваліфікації, а справа потрапила до судді Юлії Марків, яка знову почала слухати її від початку. А поки слухала, у грудні 2020 року закінчився строк давності для притягнення підсудного Заповського до кримінальної відповідальності. Аналогічно, як і в Личаківському суді.

У Шевченківському та Залізничному судах підсудному Заповському трапились напрочуд толерантні судді на його звивистій кримінальній стезі, а в Личаківському та Франківському судах п’ятьом суддям із суб’єктивних і об’єктивних причин не вистачило п’ятирічних термінів, щоби вкластись у відведений законодавством строк вчасно заслухати судові провадження і призначити підсудному реальне покарання.

Сихівський районний суд Львова

Суддя Сихівського районного суду Львова Ігор Рудаков 13 березня 2018 року отримав обвинувальний акт стосовно підсудного Володимира Заповського. Через 10 місяців суддя дійшов висновку, що підсудний Заповський не має адвоката, отож 8 листопада 2018 року написав у своїй ухвалі: «Доручити Львівському обласному Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити захисника для захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_1».

Оскільки підсудний то з’являвся у судові засідання, то зникав надовго, 1 жовтня 2019 року суддя Рудаков ухвалив: «Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобово домашнього арешту і носити електронний засіб контролю». А 9 жовтня суддя вдруге ухвалив доручити Львівському обласному Центру з надання правової допомоги призначити підсудному належного захисника. Можна припустити, що попередній захисник Центру, якого призначили рік тому, був неналежним.

Характерна особливість: в усіх випадках, коли суди клопотали про призначення підсудному Заповському захисника від Центру надання правової допомоги, директор Центру Ігор Микитин завжди призначав того самого адвоката – Романа Бенцарука.

Новопризначений і належний адвокат Роман Бенцарук взявся за реалізацію своєї методики затягування слухання справи. В ухвалі від 7 листопада 2019 року суддя Рудаков написав: «Запропонувати адвокату Бенцаруку Р. А. надати до суду документальні докази поважності причин неприбуття в судове засідання 07.11.2019 для вирішення питання відповідно до ч.1 ст.324 КПК України».

Ще у двох своїх ухвалах від 27 листопада 2019 року та 21 січня 2020 року суддя Рудаков обмежив запобіжний захід домашнього цілодобового арешту підсудного на період від 20:00 до 06:00 години, щоби Володимир Заповський мав змогу працювати.

За два роки і три місяці, так і не допитавши жодного потерпілого у цій справі, суддя Ігор Рудаков подав у відставку. Зате у Личаківському суді працевлаштувався його син – суддя Рудаков Дмитро Ігорович, який із Луганської області перебрався спочатку в червоноградський суд, а тепер – у львівський.

Тим часом багатостраждальне судове провадження 25 червня 2020 року потрапило до судді Софії Чорної, з якою підсудний Заповський і його належний захисник Бенцарук вирішили провернути уже відшліфований роками трюк – системно зривати судові засідання, проте зазнали невдачі. Суддя Софія Чорна швидко розставила акценти у потрібних місцях і ухвалила: «Звернутись до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежну процесуальної поведінку під час виконання своїх професійних обов’язків адвоката Бенцарука Романа Андрійовича».

Це вже була щонайменше друга скарга на неналежну професійну поведінку адвоката Бенцарука. Які дисциплінарні заходи застосувала до нього Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія невідомо, тому керівництво цієї комісії демонстративно відмовилось повідомити громадськості про своє рішення.

У відповідь на скаргу Софії Чорної захисник підсудного Заповського здійснив відчайдушний, але нерозумний вчинок – заявив про відвід судді від слухання справи. Демарш Романа Бенцарука також завершився невдачею: суддя Назарій Дулебко не знайшов у його клопотанні належних підстав для відведення судді Софії Чорної від слухання справи.

Дивно, але перешкоди у слуханні судового провадження створюють не тільки професіонали судових маніпуляцій Заповський і Бенцарук, а й самі потерпілі, які не з’являлись ні раніше до судді Ігоря Рудакова, ні тепер. Отож суддя Софія Чорна ухвалила: «Доставити приводом свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання, яке відбудеться 17.09.2021 о 10.00 год. в приміщенні Сихівського районного суду м.Львова».

Будемо сподіватись, що до березня 2023 року, коли мине черговий п’ятирічний строк притягнення до відповідальності підсудного Володимира Заповського, суддя Софія Чорна впорається з цією злагодженою групою судових антагоністів.

У Сихівському суді Володимира Заповського звинуватити у шахрайстві за частиною 3, статті 190 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання від 3 до 8 років позбавлення волі. Десятки потерпілих, які не знайшли очікуваної справедливості у Шевченківському, Залізничному, Личаківському і Франківському судах Львова, тепер з надією уповають на суддю Софію Чорну, щоби вона за справедливим євангельським принципом: «Якою мірою ви міряєте, такою і вам буде відміряно», визначила для Володимира Заповського такий строк, який він заслужив собі за останні роки.

Ігор Пріцак, політичний оглядач, член Спілки журналістів України, спеціально для WestNews.

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст, спеціально для WestNews