На 10% можна наростити ВВП, якщо офіційно працевлаштувати непрацюючих жінок. Такі результати дослідження представила міжнародна організація Booz & Company. Згідно з її прогнозами, до 2020 року кількість жінок віком від 20 до 65 років, які не готові, або не в змозі здійснити свій внесок в економічний розвиток власної країни, досягне 1 мільярду осіб.

Цей показник зростання ВВП стосується всіх країн. У США до реальних показників економічного зростання можна було би додати 15 %, у Японії - 9%, в Італії - 11%, в Південній Африці - 10%.

Про гендерне бюджетування, рівність прав і можливостей для чоловіків та жінок йшлося під час тренінгу «Бюджет, який працює для всіх: ґендерно орієнтоване бюджетування», який відбувся у Львівському ЦРМС, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

Програма ULEAD з Європою започаткувала важливу ініціативу формування Мережі жіночого лідерства «She Leads». В рамках цієї ініціативи та за підтримки Проекту «Ґендерне бюджетування в Україні», що здійснюється за фінансової підтримки Швеції,  в офісі Львівського центру розвитку місцевого самоврядування відбувся тренінг для жінок-голів об’єднаних територіальних громад «Бюджет, який працює для всіх: ґендерно орієнтоване бюджетування». Серед учасниць, голови ОТГ із Львівської, Волинської, Хмельницької, Івано-Франківської, Чернівецької, Рівненської і Тернопільської областей.

Світовий досвід показав, що коли ставити людину, її пріоритети та інтереси на центральне місце, то витрачання коштів стає більш ефективним.

Тренер заходу, педагог і спеціаліст з гендерних питань Наталія Рябушенко розповідає, що переважно ми не помічаємо потреб людей, які живуть поруч з нами. «Традиційно, ми знімаємо мірки, виходячи з власного досвіду і потреб. Надаючи всім однакові права, ми забуваємо, що скористатися ними можуть далеко не всі. Роблячи безкоштовний проїзд для пенсіонерів у трамваях, ніхто не згадує, що не всі міста мають електричний транспорт. Гарантуючи всім рівний доступ до освіти, ми забуваємо, що не всі можуть цим скористатися. Бо в неповнокомплектній школі нема тих можливостей, які є у великій школі».

Коли проектує вулицю чоловік, який їздить автомобілем, то він головний акцент зробить на безперешкодному швидкісному русі авто. Якби проектувала жінка з дитячим візочком, чи людина на милицях, то пріоритети би відрізнялися суттєво. І тільки сівши за один стіл ті, хто їздять, з тими, хто ходить, можна домовитися і знайти оптимальне рішення.

«Принцип гендерного бюджетування -  це спроба використати гроші таким чином, щоб задовільнили потреби і чоловіків, і жінок, які тут живуть, а не витратились на утримання закладів і приміщень, які мало кому приносять вигоду», - зазначила Наталія Рябушенко.

Зважаючи на це, Міжнародний валютний фонд розглядає ґендерне бюджетування не як спеціальний підхід до складання бюджету чи доповнення до бюджету, а як інструмент досягнення рівності між чоловіками й жінками через механізм фіскальної політики та публічного адміністрування. Тобто, якісного наповнення бюджету та цільового використання коштів.

ООН запропонувала своє визначення ґендерного підходу в державному управлінні, як процес оцінки будь-якого напряму державної політики, у тому числі законодавства, державних стратегій і програм, у всіх сферах і на всіх рівнях, з точки зору його впливу на жінок і чоловіків.

Імплементація гендерного підходу у бюджетних процесах в Україні розпочалася із 2014 року. До 2018 року вже внесено зміни до 25 нормативно-правових актів.

Міністерство фінансів України спільно з Проектом ҐОБ підготували Методичні рекомендації щодо інтеграції та застосування ґендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі.  22 січня 2019 року на адресу ОДА та в КМДА надійшов рекомендаційний лист МФУ щодо апробації застосування цих рекомендацій на рівні головних розпорядників коштів місцевих бюджетів.

Гендерний підхід до бюджетування в Україні ґрунтується на ряді фактів: чоловіків на 8% менше, ніж жінок, вони живуть на 10 років менше, аніж жінки. Серед них високий рівень захворюваності на туберкульоз (70%), ВІЛ/СНІД (60%). Понад 40% всіх нинішніх 16-літніх юнаків не мають шансів дожити до пенсії, внаслідок зменшення тривалості життя чоловіків. Понад 30% чоловіків ніколи не стануть батьками з причин низького рівня репродуктивного здоров'я, більше 90% із них не знають про існування лікаря-андролога. Смертність серед чоловіків працездатного віку (28-45 років) у 4 рази більша порівняно з жінками. Понад 90% всіх ув'язнених – чоловіки.

“Ми за те, щоб у громаді був спорт, але не лише футбол, щоб була доступна інклюзія і можливості для всіх. Щоб ті послуги, які стали можливі завдяки платникам податків, були однаково доступними для всіх жителів, незалежно від статі і фізіологічних особливостей”, - зазначила голова Заболотцівської громади Марія Дискант.