Чернівецька міська територіальна громада з населенням майже 270 тис мешканців та площею 181,6 км² включає Чернівецьку міську та Коровійську і Чорнівську сільські громади. Чернівці - історична столиця Буковинського краю, розташована на берегах р. Прут, відома своїми архітектурними пам’ятками, одну з яких (Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації) включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКO. Місто кілька разів займало значні позиції у різноманітних рейтингах туристичної привабливості та комфортності проживання. У наш час за містом закріпився неофіційний статус Пісенної столиці України. У межах престуру, організованого Харківським пресклубом, разом із журналістами зі всієї України мав можливість дізнатися як живе Чернівецька громада в умовах воєнного стану.

Карітас - любов і милосердя, співчуття та благодійність

Чернівецький «Карітас» як і всі інші регіональні підрозділи, окрім тих регіонів, де ведуться активні бойові дії, допомагає внутрішньо переміщеним особам та людям, які належать до соціально вразливих категорій населення. Місцеві працівники докладають всіх зусиль, щоб допомогти людям, котрі були змушені покинути свої домівки, найнеобхіднішими речами.

«Карітас» у Чернівцях надає продуктові та гігієнічні набори, здійснює оплату медичних рецептів та купівлі побутової технік, займається з дітьми у просторі, дружньому до дитини, підтримує самотніх матерів, які перебувають у складних життєвих обставинах тощо.

Керівник благодійного фонду «Карітас Чернівецької єпархії» отець Любомир Іваночко розповів, якими важливими є вчинки милосердя, незалежно від розмірів внеску чи місця проживання благодійника. 

«Окрім зовнішніх випробувань, які принесла війна, маємо випробування для наших сердець - це брак любові. Водночас Бог дає нам дуже багато нагод і шансів наповнювати свої серця любов’ю», - ділиться міркуваннями отець Любомир.

Він розповів про свій рецепт протидії внутрішньому вигоранню. За його словами, найкраща протидія вигоранню – це правильна мета в роботі: працювати потрібно не для вигоди чи збагачення, а заради служіння Богу і людям. 

«Бог завжди знаходить спосіб і шлях наповнити серце людини любов’ю і мотивацією», - переконаний отець Любомир.

Єврейська громада Буковини допомагає наблизити перемогу України

Представник єврейської громади Чернівців 61-річний Михайло Крайс розповів про свою сімейну історію боротьби з московським ворогом.

«Пригадую ранок 24 лютого… Найперше дружина почала бідкатися, що рашисти можуть знищити величезну сімейну бібліотеку. А я найбільше переживав за місцеву синагогу - скільки років і сил вкладено, а одна ракета може зруйнувати все», - розповідає Михайло.

Він пишається своїм сином, який з перших днів війни пішов на фронт, служить на півдні України. 

«Це було його особисте рішення. Коли почалася війна, він підійшов до мене з дружиною і повідомив, що йде в територіальну оборону. З цього й почався його шлях на фронт. Моя сім’я відправляє туди ліки, гуманітарну допомогу, спорядження для військових. Єврейські громади всього світу надають допомогу і переправляють гроші на фронт. Для армії жертвую свої гонорари за участь в програмах на єврейському радіо у Нью-Йорку, розповідаю світу про політичну та військову ситуацію в Україні», - додає Крайс.

Він також опікується однією з найдавніших синагог Буковини, яку чернівчани свого часу назвали «малим єврейським Ватиканом». Тут розташована родинна резиденція кількох знатних релігійних авторитетів із садгірської династії Фрідманів. На початку XX століття єврейська спільнота у Чернівцях становила понад 74 % мешканців. 

Чернівці -  майбутня туристична столиця України

Чернівці є одним із найбезпечніших міст України (з початку повномасштабної війни не було ракетних ударів), тут пожвавився ринок нерухомості. Здебільшого переселенці зі східної та південної України орендують у Чернівцях квартири, але купувати помешкання не надто поспішають.

Міський голова Чернівців Роман Клічук мріє, щоб у майбутньому Чернівці стали центром туризму позаяк в місті є чимало історичних пам’яток ЮНЕСКО, а в тому, що в обласному центрі погані дороги, звинувачує попередню владу.

«Більшість буковинців віддавали переселенцям своє житло безкоштовно, хоча й траплялися випадки спекуляцій. У перші тижні війни орендна плата елітних помешкань сягала 6-7 тисяч доларів за місяць. Міська влада зверталася до правоохоронних та фіскальних органів, аби вплинути на недобросовісних власників квартир», -каже мер Чернівців. 

Повномасштабне російське вторгнення змінило ситуацію і на ринку праці. До міста приїхало багато спеціалістів ІТ-сфери та лікарів з величезним досвідом із Харківщини, Луганщини та Донеччини. Крім того, у стратегії розвитку Чернівців передбачено не лише розвиток медичного кластера, а й позиціювання міста як центру медичного туризму в Україні.

Матеріал підготовлений за сприяння Харківського пресклубу в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа», реалізованого за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.