Народні депутати 23 вересня ухвалили кілька поправок до закону про боротьбу з олігархами, які суперечать одна одній. У них йдеться про те, хто саме визначатиме, чи є людина олігархом.

Комітет Верховної ради з питань національної безпеки, розвідки та оборони після розгляду правок до проєкту закону ухвалив одразу кілька, які суперечать одна одній, пише Громадське.

Під час голосування у парламенті представник комітету запропонував депутатам ухвалити правку № 406, яка передбачає, що право визначати олігархів закріплюється за Радою національної безпеки й оборони.

Відтак він назвав поправки, які автоматично будуть скасовані після голосування за вказану вище, але помилився й не назвав правку № 398. Вона передбачає, що олігархів до реєстру буде вносити Національне агентство з питань запобігання корупції за зверненням спеціальної комісії.

Відтак депутати ухвалили поправку №406 без скасування № 398. Через це вони обидві потрапили до законопроєкту, який зрештою ухвалили в цілому.

Правка щодо НАЗК — авторства Дмитра Разумкова та ще низки депутатів. Спікер Ради вже встиг усіх привітати з тим, що його ініціативу підтримали у парламенті.

Натомість голова робочої групи стосовно законопроєкту про олігархів Федір Веніславський у коментарі «РБК-Україна» пояснив, що профільний комітет відхилив поправку № 398 спікера парламенту, і внесли її випадково.

«Була допущена технічна помилка секретаріатом комітету. Комітет цю поправку відхилив. Але внаслідок людського фактора співробітники секретаріату внесли її як враховану. Саме через це вийшли суперечності», — пояснив він.

І що тепер?

Потрібно виправляти юридичну колізію в законі. Як повідомив керівник комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, є два шляхи розв’язання проблеми.

Зокрема, можна відхилити одну з правок голосуванням у парламенті або ж внести зміни в закон вже після того, як він набуде чинності. Депутати зараз консультуються, як саме їм діяти.

«Якщо ми не скористаємося процедурою 131-ї статті, ляже на стіл (на підпис президенту — ред.) той, який є (текст законопроєкту — ред.), а потім ми внесемо зміни ... Закон через пів року набуває чинності, тому жодних проблем з цим немає», — сказав у кулуарах парламенту, цитує «Інтерфакс-Україна».

Так хто формуватиме реєстр олігархів?

Згідно з регламентом, якщо у поданому на підпис тексті закону є неточності чи неузгодженості — спікер може внести на розгляд парламенту пропозиції щодо їхнього усунення. Але Гетманцев вважає, що Разумков як автор однієї з ухвалених поправок може бути не згоден з наміром її відхилити.

«Принциповою позицією комітету, партії влади, президента є те, що цим органом (який формує реєстр олігархів — ред.) має бути РНБО. Таке наше політичне рішення, ми його запропонували й підтримаємо. Якщо Разумков знайде голоси під свою поправку, ми будемо підтримувати… Так чи інакше, ця обставина не є перешкодою для того, щоб закон набув чинності», — додав депутат.

Фото - УНІАН