Як ви думаєте, для чого може бути потрібен ось такий перелік документів:

• * Заява та згода на обробку персональних даних(одним файлом);
• * Свідоцтво про народження, паспорт або ID-картка з додатком (одним файлом) учнівський квиток або довідка з місця навчання,;
• * Оригінал квитанції про сплату вартості картки;
• * Кольорове фото 3х4, зроблене не пізніше 6 місяців до подачі документів;
• * Оригінал реєстраційного номера облікової картки платника податків(за наявності).

Можливо для виїзду за кордон, чи отримання соціальних виплат?

Ні!

Йдеться лише про виготовлення транспортної картки «ЛеоКарт» для учнів шкіл.

Дуже хотілося б побачити автора цього переліку документів, які, до речі, потрібно відсканувати і саме у переліченому вище порядку, і спитатися, що спонукало цю посадову особу перетворити «ЛеоКарт» на «ЛеоКвест» для батьків?

Розповім про власний досвід подачі документів для трьох своїх дітей.

Почну з того, що батьківські групи у месенджерах буквально «завалені» різноманітною інформацією від вчителів з переліками необхідних для виготовлення картки документів, яких як бачите цілий стос і які ще потрібно правильно назвати. Окрема ситуація з дітьми–пільговиками.

Начитавшись усієї цієї інформації, яка часом суперечила одна одній, я вирішила самостійно подати документи у центр обслуговування пасажирів, що на вулиці Горбачевського.

Три дні я намагалася додзвонитися туди, щоб записати своїх дітей, там було постійно зайнято. Пізніше я дізналася, що документи також можна подати через Портал мешканця, але для цього потрібно мати електронний цифровий підпис. Нарешті вдалося записатися на подання документів аж за тиждень і чоловік поїхав подавати документи, але як виявилося він не мав виписки про реєстрацію. Це при тому, що все це є у базі даних і потрібну інформацію можна отримати одним кліком.

Зрештою, документи не прийняли. Знову два дні пішло на те щоб зареєструватися. Друга спроба виявилася вдалою лише для сина. У доньок документи не прийняли, бо не мали посвідчення дитини з багатодітної сім’ї. Це при тому, що ми маємо посвідчення на всю родину, де вписана кожна дитина з усіма даними. Але як виявляється це не підходить. Тепер потрібно йти у відділ соцзахисту за цими довідками, щоб мати можливість виготовити пільгову картку.

Знаю що мій випадок далеко не унікальний а радше типовий. Тому, не можу зрозуміти, як у місті, яке розповідає на весь світ про свої успіхи у діджиталізації, робить ставку на розвиток IT- сектору і позиціонує себе як ІТ-столицю України, можна було наплодити стільки бюрократії, як кажуть «на рівному місці».

Для чого потрібно було формувати такий перелік документів, змушувати батьків ходити по інстанціях, коли є учнівські квитки з фотографіями і печатками.

До того ж картка, за словами міськради, безлімітна та цілорічна, тому учнівський її спокійно замінить.

Наступне питання – чому картка для учнів є платною? Якщо помножити ці 60 гривень на кількість учнів, думаю вийде доволі непогана сума. Невже міській владі недостатньо того, що ми всі як мешканці громади будемо повертати ЄБРР 10 мільйонів євро кредиту на запрровадження е-квитка?

Пане Москаленко, це на Вашу думку так виглядає “діджиталізація”?