Інфекція, яка вразила мигдалики дитини, спричинила вкрай небезпечне захворювання кісток — остеомієліт. Спеціалістам дитячої лікарні святого Миколая Першого медоб’єднання Львова вдалося не лише побороти недугу, а й успішно відростити ту частину кістки, яка встигла зруйнуватись.

Соломійка зі Львівщини у 2,5 роки перехворіла на ангіну. Після цього у дівчинки з’явився висип на шкірі, а права ручка почервоніла, набрякла та боліла. Батьки вирішили показати малечу медикам у Львові.

Хірургиня лікарні святого Миколая Лариса Шевченко, яка взялася за лікування дитини, приголомшила родину: Соломію потрібно негайно оперувати. Якщо цього не зробити, вона втратить руку.

Виявилося, що кісткову тканину вразила та ж бактеріальна інфекція, що і мигдалики — золотистий стафілокок. Він одночасно викликав у дівчинки ангіну та небезпечне запальне захворювання кісток — остеомієліт. Бактерії потрапили до кістки через кров і почали її підточувати, дірявити неначе сир. Якщо інфекцію не зупинити, то вона призведе не лише до ампутації кінцівки, а й може перекинутися на інші кісткові тканини.

«Ця хвороба любить маски. Її симптоми можуть здаватися нам алергією, ми думаємо, що десь вдарилися чи розтягнули звʼязки. Але насправді за набряком, почервонінням, гарячкою досвідчений хірург розпізнає остеомієліт. Це важке і тривале захворювання. Якщо звернутися занадто пізно, можна втратити кінцівку», — пояснює хірургиня лікарні святого Миколая Лариса Шевченко.

Хірурги зробили Соломійці декілька операцій. Під час першої видалили гній та встановили вак-систему — спеціальний пристрій для відсмоктування виділень із кістки. Далі зашили рану та наклали гіпсову повʼязку, аби знерухомити руку з уже фактично порожньою кісткою, що могла легко зламатися.

За кілька місяців лікарям вдалося зупинити поширення недуги та зберегти дівчинці руку. Та все ж хвороба встигла зруйнувати 4 см середньої частини променевої кістки. Аби кінцівка продовжувала нормально рости, ортопед-травматологиня та хірургиня кисті Ірина Гарбузяк запропонувала відростити кістку, якої бракувало. Адже з досвіду лікарки регенераційні можливості дитячого організму дозволяють зробити це вже за три місяці.

Підготовка до складного втручання — монтажу апарату зовнішньої фіксації з остеотомією — тривала кілька місяців. Оперувати дівчинку взялася Ірина Гарбузяк. Спершу медики зробили штучний перелом у нижній частині променевої кістки та встановили на її фрагментах апарат зовнішньої фіксації. Весь процес операційна команда ретельно контролювала за допомогою рентген-апарата, позаяк похибка навіть в 1 мм була б фатальною. Останній етап — нанесення на місце розлому кістки спеціального кісткового гелю, що стимулює регенерацію.

Наступні 2 місяці мама Соломійки щодня підкручувала апарат на 1 мм. Кістка, на щастя, поступово росла. А коли її обидва кінці наблизились один до одного, Ірина Гарбузяк виконала ще одну операцію — видалила рубцеву тканину, що встигла сформуватись. І найголовніше — з’єднала кінці кістки. Уже за місяць апарат зовнішньої фіксації зняли з руки маленької пацієнтки.

Нині Соломійці вже 4 рочки. 4 см кістки, які «з'їла» хвороба, повністю відросли. Ще кілька місяців, поки кістка не зміцніє остаточно, дівчинці треба берегти себе та обмежити рухи рукою. Потім вона нарешті зможе повернутися до нормального дитинства і садочка.