Українка, яка народилася та все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. Сьогодні, 4 квітня, Квітці Цісик виповнилося б 66 років.

Про день народження унікального голосу нагадав журналіст Михайло Маслій у Facebook.

«Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу». (Квітка Цісик, епіграф до альбому «Два кольори», Нью-Йорк, 1989 рік).

Три десятки літ тому світ побачив альбом «TWO COLORS» Квітки Цісик (04.04.1953 — 29.03.1998), якому немає рівних в українській естрадній музиці.

Коментувати спів Квітки Цісик немає необхідності: усе чути й так. З технічного боку — жодної фальшивої ноти, жодної вади у фразуванні, жодного невдалого вокального прийому, жодного форсованого звуку, жодної не виправданої змістом зміни настрою. Просто гарний спів: ліричний чи неповториний, він напряму торкається душі.

Перший диск ”КVITKA” був записаний у 1980 році, а “TWO COLORS” — у 1989–му. Між записами відбулися розлучення з Джеком і шлюб з Едом (йому вона народила сина Едді). Проте всі троє працювали над створенням обох альбомів. Обидва рази Квітка була заміжня за музикантами: перший чоловік — композитор–аранжувальник Джек Корнер, другий — інженер звукозапису Ед Ракович. Нині варто подякувати чоловікам Квітки Цісик за українськомовні альбоми, за ту насолоду від музики, яку вони подарували. 

На обкладинці диску ”КVITKA” написано: ”Володимирові Цісикові, скрипалю–віртуозові, моєму незабутньому батькові, присвячую цю збірку пісень”. Продюсер, аранжувальник і керівник оркестру — Джек Корнер.

”Аранжування робив великий професіонал і мій товариш Джек Корнер, — розповідала Квітка. — Він музикант, композитор, і нічого не знав про Україну... Хоч тепер знає про Україну дуже багато. Він дуже талановитий і такий проникливий... Має прекрасне відчуття. І до кожної пісні ставився дуже відповідально. Щоб не змінити її, не зробити американською, а залишити той неповторний український мелос. Я спеціально перекладала йому англійською мовою кожну пісню. Він так хотів, щоб зрозуміти і відчути зміст... Тому для мене він завжди буде дорогою людиною, що так завзято і наполегливо працювала зі мною над двома плитами”. 

В Україні один за одним з’явилися і одразу стали популярними два диски Квітки Цісик. Особливо другий — ”Два кольори”. Хоча твір Олександра Білаша визначив назву та концепт диска, особливою вважають пісню ”Я піду в далекі гори”. Нам вона більш знайома у виконанні Володимира Івасюка. Але Квітка її заспівала інакше. Ця пісня — окрема тема. У ній розлито космос... Заворожує...

Завдяки професійності, душевній вдачі, щедрим гонорарам Квітка для запису альбомів зібрала найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, тих, кого собі не могли дозволити навіть відомі поп–зірки США; партії рояля виконувала старша сестра. 

1990 року два диски були номіновані на ”Греммі” у категорії ”фольк у сучасній обробці”.