У п’ятницю, 24 липня, Львів попрощається із трьома військовими, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.

Степан Саламаха (Бандера) – уродженець села Підзвіринець Львівської області.

Навчався у Підзвіринецькому закладі загальної середньої освіти I-III ступенів Комарнівської міської ради Львівської області, а згодом – у відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», де здобув професію техніка-еколога. 

Працював ландшафтним дизайнером на приватних підприємствах. Зі слів рідних, Степан був щирим патріотом, відданим своїй Батьківщині. Його вирізняли відповідальність, доброзичливість, стриманість, розум, волелюбність, працьовитість і старанність. Захоплювався футболом, любив риболовлю, із задоволенням читав поетичні збірки та історичну літературу.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист України. Служив на Херсонському, Миколаївському та Донецькому напрямках у складі 37 окремої бригади морської піхоти Військово-морських Сил ЗСУ. Пізніше, на Донецькому напрямку у складі 33 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Нагороджений медаллю «Ветеран війни». Не стало воїна у червні 2025 року.

У Степана Саламахи залишилися батьки, брат, сестра та родина. Йому було 42 роки.

Андрій Юркевич – львів’янин.

Навчався у львівській школі-інтернаті. Згодом здобув професійну освіту у Львівському професійно-технічному училищі. Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій був щедрою, справедливою та щирою людиною. Його вирізняли впевненість, турботливість, товариськість, комунікабельність і гарне почуття гумору. У вільний час захоплювався футболом, любив відпочивати на природі в колі друзів і рідних.

У 2024 році став на захист від російських окупантів. Служив на Луганському напрямку у складі 67 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Того ж року загинув. 

В Андрія Юркевича залишилися дружина та донька. Йому було 29 років.

Ігор Цап – львів’янин.

Навчався у СЗШ №73 м. Львова. Згодом здобув професійну освіту за спеціальністю «Складальник верху взуття» у Львівському професійному коледжі індустрії краси та моди (раніше – професійно-технічне училище №31). Після завершення навчання працював за здобутою спеціальністю. Згодом працював у деревообробній сфері на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Ігор був доброю, щирою та турботливою людиною. Найбільшою цінністю для нього була сім’я. Дуже любив дітей, а у вільний час захоплювався переглядом кінофільмів. 

У 2024 році став на захист України на Донецькому напрямку у складі 155 окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ ЗСУ. Серце захисника зупинилося у грудні 2025 року.

В Ігоря Цапа залишилися батьки, дружина, син, донька, бабуся та родина. Йому було 45 років.

Відтак чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87  (вул. Пасічна).