Через тринадцять років після початку будівництва 5 листопада 1953 року в Києві відбулось відкриття першого у світі суцільнозвареного моста довжиною 1543 метрів, що сполучив береги Дніпра між Видубичами і Березняками.

Міст було названо на честь директора Інституту зварювання АН УРСР Євгена Патона, який не дожив до цієї події три місяці.

9 червня 1920 року відступаючими польськими військами було підірвано одну із секцій Ланцюгового мосту, що привело до його конструктивного руйнування, – на його опорах був збудований новий міст балкової конструкції за проектом завідувача кафедрою конструювання мостів Київського політехнічного інституту Євгена Патона. Відкритий 10 травня1925 року, він був названий на честь радянської компартійної діячки та голови Раднаркому УСРР Євгенії Бош і проіснував до 19 вересня 1941 року, коли був підірваний відступаючою Червоною Армією.

Міст Євгенії Бош, 1920-і роки

У 1930-х роках Євген Патон зацікавився електрозварюванням і розробив метод швидкісного автоматичного зварювання, який він запропонував використати при спорудженні новогокапітального мосту через Дніпро, що мав сполучити Видубичі і Березняки поблизу дерев’яного Наводницького мосту, що діяв з 22 березня 1921 року. Створена в 1929 році Патоном лабораторія електрозварювання, в 1934 році була реорганізована в Інститут електрозварювання АН УРСР, де була висунута ідея замінити клепані мостові конструкції на суцільнозварні.

Євген Патон зі своїми синами Віктором (зліва) і Борисом (справа), 1948 рік

Будівництво Київського міського мосту почалось у 1940 році і перевалось у вересні 1941-го через відступ радянських військ. Наступного року на його опорах угорськими саперними частинами було зведено тимчасовий міст, названий на честь німецького генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау, який було повністю знищено восени 1943 року при відступі німців. У повоєнний час мsст через Дніпро довелось перепроектовувати заново – його будівництво розпочалось у 1950 році і завершилось у липні 1953 року.

Офіційне відкриття першого у світі суцільнозвареного моста довжиною 1543 метрів відбулось 5 листопада 1953 року, через три місяці після смерті Євгена Патона, на честь якого він був названий. 26-пролітний автодорожній міст унікальної конструкції складається з 264 однотипних блоків довжиною 29 метрів, під час монтажу яких було зварено 10668 метрів швів. 1 листопада 1954 року по ньому було запущено трамвайну колію, а в 1968 році, після падіння з нього автобуса з пасажирами, – напівжорстку декоративно-художню огорожу.

Відкриття моста Патона, 5 листопада 1953 року © Микола Мельник (з фондів ЦДКФФА)

У 2004 році з моста Патона демонтували трамвайну колію, проїжджу частину розділили на сім смуг руху – по три в кожному напрямку з реверсною в центрі, а по крайніх смугах в обох напрямках, розширених до 3,5 метрів для проходження великогабаритного транспорту, було запущено рух тролейбусів, які замінили трамваї. На сьогоднішній день розглядається новий проект його реконструкції, який передбачає розширення проїжджої частини з 21 до 37,3 метрів за рахунок заміни існуючих залізобетонних плит на сталеві, а для розвантаження транспортного потоку через нього в 2009 році під мостом Патона розпочато будівництво тунелю.

artefact.org.