Початок березня в Україні з року в рік проходить у форматі вшанування Тараса Шевченка. Цьогоріч, окрім класичних концертів, очікується цікава і свіжа програма від керівника чоловічого хору «Дударик» Дмитра Кацала.

Концерт пройде під назвою «Шевченко Revolution».

Про це,зкрема, розповів на своїй сторінці у соцмережі Дмитро Кацал, організатор концерту «Шевченко Revolution».

Дмитро Кацал: «Є кілька констант у моїй свідомості українця, що формують моє світобачення, і самоідентифікацію, одна з них – Шевченко. Концерт на його честь – обов’язок. З року в рік. І так буде. З повною віддачею, як вперше, чи востаннє. Пригадую, в 2000-х на концерт у філармонію до нас прийшло аж 30-40 людей, здебільшого літніх. Молоді - 0! А на сцені було біля 100. Тоді мені було так кепсько, що словом не передати. В мені кричало все моє нутро – Дударик і Шевченко не в змозі зібрати філармонію??

Тоді я пообіцяв собі, що з того дня уродини Шевченка у Львові будуть пишні, повнолюдні, святкові, глибокі і актуальні. З Батьком (Миколою Кацалом) ми поставили з 10 Шевченківських програм, зокрема експериментальних, і, потрохи сталось як гадалось. Минулорічний проект «Шевченко REVOLUTION» зібрав 2 переаншлаги. Відгуки двозначні, проте переважно позитивні. Адже Шевченка в rock, rap, blues, new-classic, Дударик ще не «опускав». Це моя провина, це музика у якій я виріс і сформувався як музикант і композитор. Скоро представимо у Львові цю програму. Пишно і актуально. Відгуки за вами. Далі більше...

Готуючи матеріали до «Шевченко Revolution», я «перелопатив» багато розмаїтого матеріалу, здебільшого інтернетного, що радше схожий на плітки, аніж на правду. Проте, одна зі статей мені припала до вподоби і розпалила мою уяву про Шевченка-людину. Людяну, людську людину. Це послугувало мені лейтмотивом для аранжації пісні «Ой, по горі роман цвіте» на музику Ігора Пелеха. В ній я передав атмосферу циганського романтизму, запах рому, щирість людини і красу цього моменту.

А справа була така: ватага циган з лементом, сварками, ворожінням і піснями сунула повз будинок Щевченка у Києві. Один із циганських хлоп‘ят підбіг до його вікна просити подаяння. Шевченко, покурюючи сигару і попиваючи ром, святкував розпродаж колекції своїх гравюр, за які отримав порядну суму. І Шевченко на радощах подарував циганському хлопчику одного золотого. 1 золотий того часу – це 6,54 гр золота 917 проби. Це еквівалент ціни добре вгодованої корови. Як вам такий Шевченко?»