Вони називають свій стиль - український гараж - електронна музика з елементами хіп-хопу і народних мотивів. Вони ніколи не бувають серйозними, а інтерв’ю з ними – суцільне задоволення.

«PATSYKI Z FRANEKA» - на скільки відсотків Ви з Франика?

Назар: насправді, в гурті під назвою Культова Група «PATSYKI Z FRANEKA», франківець тільки я.

Є у Вашому гурті дівчина, Лола. Їй не образливо, що гурт має "хлопчачу" назву?

Назар: звісно, що образливо. Вона дуже сильно злиться з цього проводу. Але, що поробиш…Знаєш, як кажуть "життя - це біль". Тому мусить миритися з тим, що є.

Ви приїхали до Львова щоб взяти участь у Національному проекті "Українська пісня -2018". Як часто доводиться приймати участь у схожих, масштабних проектах?

Назар: Ми два роки тому, це було в палаці спорту «Україна», виступали там перший раз. Це був перший проект, перше виконання, такий собі чорновик тієї події, яка сьогодні відбудеться у Львові. І навіть два роки тому це виглядало на високому рівні. Тому що головний режисер, Василь Володимирович Вовкун, відома і шанована в Україні людина, не робить поганих шоу. І те, що це зараз відбувається на Арені Львів, і, сподіваємося, що в майбутньому, як задумують організатори, це буде відбуватися в різних країнах світу, це дуже круто. Може в Америку поїдемо з ними, або в Канаду, Бразилію... Туди, де діаспора.

Яку пісню приготували для львівської публіки?

Назар: Ми, якщо чесно, взагалі не думали що потрапимо до фіналу, тим більше, що два роки тому вже брали участь в "Українській пісні". Тому багато часу на роздуми не було і ми надіслали для участві в проекті пісню "Кайфова", якою завтра і запалюватимемо багатотисячний натовп львів'ян.

Чим для Вас запам'яталося літо, що минає?

Нараз: Літо запам'яталося грандіозним виступом на «Арені Львів» перед двадцятитисячним натовпом, і от сьогодні ми знову повертаємося сюди. Добре, що ми назвалися «PATSYKI Z FRANEKA» , бо якби ми називалися «Пацики зі Львова» нас би не зрозуміли. До речі, знаєш в чому парадокс? В тому, що «PATSYKI Z FRANEKA» ще жодного разу не давали концерт у Франківську, уявляєш? Ще в нас активна концертна програма. Чомусь виступів зараз дуже багато, особливо приурочених до Дня міста. Одразу зі Львова їдемо в Ірпінь, під Києвом, на святкування. І потім одразу на концерт нашого кумира Святослава Вакарчука. Це святе.

Часто чую про те, що ти ти рівняєшся на Святослава Вакарчука. Він дійсно твій кумир чи то такий черговий піар-хід?

Назар: Точно не піар-хід. Мені дійсно подобається його творчість. В мене навіть День народження з Вакарчуком в один день. Дуже сильно на мої пісні впливає Святослав Іванович. Але я дуже тішуся, що свого часу не став рокером, бо був би псевдо рокером.


У тебе музична освіта?

Назар: За освітою я перекладач з арабської мови, працював у рекламному бізнесі, зняв багато рекламних роликів. Аж поки не задумався, ким хочу бути і чого прагну від життя. І зрозумів, що хочу бути на сцені, як Вакарчук.

Нам чим зараз працює гурт?

Назар: Працюємо над створенням нового треку, він називається «Шоу-біз». Будемо бачити, якщо публіці сподобається, як і попередні наші роботи, то одразу приступимо за зйомки кліпу. Якщо не сподобається, то будемо бачити, що робити далі.

В Вашому гурті є учасник, який ніколи не заявляється на публіці без котячої маски. Чому так і чи хоч іноді можна його побачити «не в образі»?

Назар: Ні, не можна. Його звати Чорний, він польський дисидент-емігрант, виселений з Польщі за проукраїнські погляди. Крім того, він ще й поет, бо це ж він зі мною пише текти пісень.

Літо завершується. Відпочити вже вдалося чи відпустка ще попереду?

Назар: Ти знаєш, мені абсолютно випадково вдалося впіймати халявні квитки в Хорватію і я не зміг цим не скористатися. Одразу полетів на наступний день. Там круто. Місто Спліт, де я був, - старе місто. Видно дух старовини, там море, яхти.. Набираєшся таких емоцій, які потім хочеться викладати на сцені.

                                                                                                                                                                                                                                                                 Текст і фото WN