"Сараї" - саме так називають між собою сироти житло, яке їм дає держава. Воно мало б створити для них основу в подальшому житті. Але реальність часто інша.

Держава має забезпечувати житлом молодих людей, що в дитинстві мали статус сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.

Завдяки державній субвенції, додатковим коштам із державного бюджету, в 2017-2018 роках ситуація покращилася.

Приміром, в Одесі соціальна квартирна черга почала рухатися в десять разів швидше. Хоча субвенція охоплює лише молодих людей у віці 18-23 роки.

Втім, упродовж десятиліть багатьом місцева влада дає занедбані, розбиті квартири у депресивних селищах. Гроші на оселі для сиріт мають закладатися в місцевих бюджетах.

В Україні житла потребують понад 27 тисяч сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили прав. Вони стають у чергу в 16 років і чекають іноді по 10 років, іноді - все життя.

Рахункова палата виявила десятки порушень у тому, як місцева влада витрачає кошти субвенції. 68% із них, на думку експертів цього органу, освоїли неефективно. У їхньому звіті вказано, що в діях чи бездіяльності 14-х посадових осіб по всій Україні за вісьмома фактами є ознаки злочинів.

За цими новими порушеннями криються старі проблеми державної політики забезпечення сиріт житлом.

Служби у справах дітей, що створені для правозахисної роботи, не мають кадрів та ресурсів для того, щоб ще займатися закупівлею квартир. А саме на них Міністерство соціальної політики поклало обов'язок вирішувати долю субвенції.

 ВВС Україна попрямувала до Одеси й Одеської області, щоб на їх прикладі показати проблеми й здобутки у цій справі, типові для всієї країни.