У Львові сьогодні обговорили основні тенденції та прогнози земельної реформи для Львівщини і України.

Сільське господарство нині є однією з провідних галузей економіки України, яка додає до 12% ВВП країни та 40% від експорту. А отже, стан використання землі та рівень захищеності власників земель є основою того, наскільки активно розвивається ця галузь і які перспективи матиме вона в майбутньому.

Поки під мораторієм для продажу в Україні перебуває 40 млн га. Це – 94% всіх сільськогосподарських земель, або 66% від усієї території України. З них 27,7 млн га (майже 70%) належать громадянам, 10 млн га – державі.

Через мораторій майже 7 мільйонів землевласників, тобто кожен шостий українець позбавлений конституційного права розпоряджатися своєю власною землею.

Денис Нізалов, консультант Світового банку стверджує, що поточний мораторій порушує права людини та Конституцію України.

"Мораторій забороняє власникам землі вільно розпоряджатися нею, маючи можливість тільки здавати її в оренду, або передати у спадок нащадкам після смерті. Таке обмеження є грубим порушенням прав і можливостей розвитку територіальних громад, держави і фактично кожного громадянина України", – запевняє пан Нізалов.

Неможливість повноцінно розпоряджатися землею через мораторій заважає й наданню кредитів для розвитку малого та середнього фермерства і довгостроковим інвестиціям у розвиток галузі. Для села такий перебіг подій призводить до браку нових робочих місць і в кінцевому випадку – трудової міграції з країни.

Одним із ключових наслідків існування мораторію для власників паїв, які здають свою землю в оренду, є неможливість отримувати справедливу орендну плату за ці паї.

Лише у 2017 році власники паїв втратили через мораторій сумарно 86,5 млрд гривень, кажуть спеціалісти.  Як наслідок, орендарі не зацікавлені інвестувати у багаторічні культури та тваринництво – себто продукцію з більшою доданою вартістю, що приносила б фермерам більший прибуток. 

Тому ми частіше помічаємо, що фермери вирощують однорічні культури, що призводить і до виснаження ґрунтів, і зниження врожайності.

Також важливим є віковий фактор, середній вік власника землі становить 56 років.

"Це – вважає Денис Нізалов – дискримінаційна норма мораторію, що обмежує права пенсіонерів з села, люди вже не мають змоги самостійно обробляти свої землі, та й продати їх тепер теж не можуть, підкорюючись ціні місцевих виробників, які диктують свої правила". Зняття мораторію, запевняє він, стане кращою соціальною допомогою на селі.

За його словами, нині орендна плата в Україні за найкращі ґрунти складає 50$ на рік. Тоді як за кордоном така плата становить 200-250$ за гектар. 

Також мораторій створив таку проблему, як відумерла спадщина. За час його дії в Україні вже померло 1,4 млн власників, які не змогли скористатися своїм правом на землю. 

«Тільки частина з них мала спадкоємців. А 300-400 тисяч власників не мали кому її передати. І ця земля залишилася без будь-якого правового статусу», - каже фахівець. 

До слова, у світі залишилось лише 7 країн, громадяни яких не мають права розпоряджатися своєю землею: Україна, Південна Корея, Куба, Венесуела, Конго, Таджикистан, Білорусія.

Так, існують і ризики скасування мораторію: надмірна концентрація землі і обмежений доступ до фінансування. Але їх можна вирішити нормами закону про обіг землі, переконують експерти.

Достатньо, мовляв, лише прописати норми щодо максимальної кількості землі, яка може бути у власності юридичної чи фізичної особи. І це стане запобіжником, який ускладнить накопичення земель в одних руках.

Також є побоювання, що фермери не матимуть доступу до капіталу на той момент, коли потрібно буде брати участь у ринкових трансакціях.  "Паралельно з прийняттям закону про обіг землі, треба прийняти ще кілька нормативно-правових актів, які запровадять державні гарантії сільгоспвиробникам. Це можна вирішити впродовж 5-6 місяців, – пояснює Денис Нізалов.

Фахівець цілком розуміє, що зняття мораторію може спровокувати різні зловживання, тому важливо з'ясовувати і глибше розбиратись у перевагах та недоліках зняття мораторію.

Текст: Катерина Мицак   (WN)

Фото: АИФ