Проблема сміття не зникає, особливо це стосується гірських районів та віддалених сіл, де просто немає сертифікованих сміттєзвалищ.

Відходи можна побачити і в річках, і на берегах, і в лісі, і навіть на узбіччях доріг. Люди кажуть, роблять це несвідомі жителі. Однак упіймати когось за руку доволі складно, пишуть місцеві медії.

Хтось розуміє: такі стихійні смітники і туристів відлякують і самим неприємно подивитись, а ще й негативні наслідки для природи.

Гору пластикових пляшок можна побачити і на річці Боржава. Екологи б’ють на сполох. В Тихому океані вже є цілий сміттєвий острів, який за розміром як чотири України.

Для підняття рівня свідомості громадян та пропаганди збереження природи, водних ресурсів Закарпаття зокрема, у краї проводять День Дунаю. який водночас відбувається ще в 16-ти країнах. Тема цього року актуальна як ніколи, – боротьба з пластиком.

Із такою ж проблемою намагаються боротися і на Рахівщині.

Голова селища Великий Бичків каже: система вивозу сміття налагоджена, проте їхній полігон заповнений майже на 80%, а законом про сортування побутових відходів люди нехтують. Цю проблему вирішуватимуть шляхом встановлення камер спостереження, що фіксуватимуть, хто саме та що викидає у контейнери, які призначені для пластику.

Боротися зі сміттям мають органи місцевого самоврядування на місцях.

Громадськість також має усвідомлювати свою відповідальність за збереження природи. Скидання відходів у річку через відсутність місць для їх переробки та захоронення – не виправдання, адже для побудови сміттєпереробного заводу потрібні інвестиції.

На законодавчому рівні комплексного документу, який би міг вирішити проблему, немає. Система штрафів, цілком імовірно, змогла б покращити ситуацію.

Наразі ж вона малодієва. Впіймати за руку винного дуже важко. Ну, а покарати відтак – ще важче.

Фото: джерело