Упродовж грудня 2018 року – січня 2019 року місцеві загальні суди Львівської області ухвалили 9 рішень, пов’язаних із застосуванням  Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

У цьому числі – судовий вирок, згідно з яким на Львівщині вперше засудили  до позбавлення волі домашнього насильника, що переслідував колишню дружину.

Судячи із цих рішень, суди у більшості випадків  «йшли на зустріч» заявникам: задовільняли (повністю аба частково) їхні заяви про видачу обмежувалиних приписів стосовно домашніх  кривдників.

Відмовні рішення (що стосувалися видачі обмежувальних приписів) ухвалювалися двічі: Жовківським райсудом (ухвалено 12.12.2018 року та Самбірським міськрайонним судом (винесено 05.02.2019 року).

З рішення Самбірського міськрайонного суду вбачається, що заявниця  скаржилася в основному на психологічне домашнє насильство з боку колишнього чоловіка, від якого вона потерпає, коли той  відвідує дітей.

Заявлялось, зокрема, про «погрози різного характеру», «постійне вчинення  сварок, які здебільшого відбуваються в присутності дітей». Окрім того,  повідомлялось про факт фізичного насильства, яке виразилось у заподіянні їй тілесних ушкоджень, у зв’язку з чим вона зверталась в поліцію.

Водночас суд, враховуючи всі надані заявницею докази, в тому числі диск із відеофайлами, який був переглянутий та досліджений під час судового засідання, прийшов до висновку, що факт вчинення домашнього насильства не доведено. І що «скривджена жінка», домагаючись через суд обмежувального припису для колишнього чоловіка (зокрема, у вигляді заборони відвідувати дітей за їх місцем проживання) таким чином намагалася на певний період усунути його від можливості спілкуватися з синами та брати участь у їхньому вихованні.

Найбільш показове рішення, пов’язане із застосуванням  Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству», було винесено 10.12.2018 року Сихівським райсудом Львова. Йдеться про вирок стосовно мешканця Львова, який, попри наявність щодо нього обмежувального припису (про  заборону наближатися до місця проживання та роботи колишньої дружини ближче ніж на 100 метрів) «продовжував наближатись до потерпілої та спілкуватись із нею, висловлюючись нецензурно».

Врахувавши, що обвинувачений умисно не виконав рішення суду, яким було видано обмежувальний припис, суд визнав його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення  за ч. 1 ст. 382 КК України (невиконання рішення суду) та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на один рік з іспитовим терміном один рік.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набрав чинності 7 січня 2018 року, Верховною Радою України було прийнято ще 7 грудня 2017 року.  Цим законом передбачається, зокрема, можливість застосування до кривдників термінового заборонного припису та/або обмежувального припису.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону про домашнє насильство заходами, які можуть бути застосовані до кривдника на підставі обмежувального припису, є: (1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; (2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; (3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; (4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи; (5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; (6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.