Ліна Костенко

поетеса


16.09.2018, 14:05

Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води

Тихі привиди верб обмивають стежку з колін

Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води.
Тихі привиди верб обмивають стежку з колін.
Захлинулась і впала, як розгойданий сполох свободи,
як з німої дзвіниці обрізаний ворогом дзвін.

Я вгрузаю в пісок. Може, десь там; в часах потомних,
хтось, колись, пригадає і тихо мене позве.
Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних —
все пливе наді мною... усе наді мною пливе...

Мені сниться мій храм. Мені сняться золочені бані.
У високому небі обгорілої віри хреста.
Мені холодно тут. Та, принаймні, — нїякої твані.
Глибина, вона що ж? — потойбічна сестра висоти.

Забуваю свій голос. І вчуся тихо конати.
Крижаніє ріка. Вже немає ні хвилі, ні хмар...
Так зате хоч одне: перетлілі мої канати
в не мої Великодні не сіпає жоден дзвонар.

 

Фото автора

  • ,
  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    рф завдала ракетного удару по Харкову: є десятки поранених

    Коментар

    Блоги

    Михайло Цимбалюк

    Новий законопроект про виплати людям з інвалідністю не буде антисоціальним 

    Василь Чорний

    Волонтерство не надаватиме привілеї під час вступу у ЗВО: спростування фейку

    Богдан Козійчук

    Про чистоту мови правничої 

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: