Віруючі вважають, що на Воздвиження відбувається боротьба добра і зла. Хрест символізує страждання. Тому в цей день прийнято дотримуватися строгого посту. Вважалося, що молитви в цей день володіють особливою силою. Заборонялося в це свято подавати на стіл м'ясні страви. Той, хто хотів захистити свій будинок і своїх близьких, на Воздвиження малював хрест на дверях свого житла.

У цей день в народі відзначали ще й закінчення бабиного літа, або Треті Осенини. До цього дня всі справи, що стосувалися сільського господарства, повинні бути завершені.

За народними традиціями в цей день заборонено ходити до лісу. Вважалося, що лісом гуляє Лісовик і перераховує лісових мешканців, а якщо йому на шляху трапиться людина, то назад дороги з лісу не знайде. Також кажуть, що в цей день птахи відлітають у теплі краї, а всі земні гади – змії, вужі, ящірки – ховаються до нір. Тому заборонялося ходити до лісу, щоб гадюки не затягнули до своєї ями. Якщо ж змія вкусить людину, то їй закриті двері до вирію, і вона замерзне узимку.

На Воздвиження дотримувались посту. Їли переважно капусту. За три дні до свята збирали всі овочі з корінням, оскільки вважалося, що ранкові заморозки знищать урожай. Залишати можна було хіба що ріпу. Цього дня займалися заготовками капусти на зиму і часто робили це разом, організовуючи так звані капустяні вечірки, супроводжуючи роботу жартами і примовками. Вважалося, якщо дівчина, збираючись на посиденьки, прочитає спеціальний заговір, то зустріне хлопця, якого полюбить.

Кажуть, що "На Здвиження земля движиться ближче до зими", настають холодні дні, птахи відлітають до вирію.

Фото : ікона Воздвиження Чесного Хреста. 14-15 століття. Львівський Національний музей ім. А. Шептицького