Завдяки Романові Михайловичу пісня ”Сизокрилий птах” стала майже культовою у виконанні Софії Ротару, вона хвилювала й хвилює вже не одне покоління слухачів. Проте ця композиція не є українською в повному розумінні цього слова, хоч вірш до пісні написав саме він — український поет. Однак мелодія не є оригінальною. Ідею запропонував режисер музичного телефільму ”Червона рута” Роман Олексів, її відразу втілив Роман Кудлик (в італійському варіанті ”L’ іmmensità”, ”Неосяжність”) з музикою італійського композитора Детто Маріано, саме її виконував на фестивалі у Сан–Ремо–1967 знаменитий співак і один з авторів пісенного тексту італійською Дон Бакі).

Роман Михайлович Кудлик (нар. 4 травня 1941, м. Ярослав, Польща — 21 січня 2019, Львів) — український поет, критик. Член Національної спілки письменників України (від 1965). Лауреат премії імені Василя Мисика (1997), Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського вільного університету (2000) та премії ім. М. Шашкевича (2002).

Народився в сім'ї службовця. 1945 переїхав із рідними до Дрогобича. 1958 закінчив середню школу в Дрогобичі. Працював електриком на нафтопереробному заводі, в редакції районної газети «Ленінський шлях» (місто Комарне Львівської області).

1959 вступив до Львівського університету, 1964 закінчив філологічний факультет університету.

Працював у редакції журналу «Жовтень» (нині «Дзвін»). Коли одного з колег Романа Кудлика звинуватили у співчуванні українським буржуазним націоналістам, то виступив на його захист, за що Кудлика звільнили з редакції. Впродовж багатьох місяців він намагався влаштуватись, однак ніде на роботу не брали. Допоміг молодому поету, який опинився в дуже складному матеріальмому становищі, редактор газети «Львівський залізничник» Анатолій Гороховський, зарахувавши його на посаду літературного працівника. Коли про це довідався керівник сталевої магістралі, то зажадав від Гороховського, аби той негайно звільнив Кудлика, висловивши при цьому категоричний ультиматум: якщо націоналіст залишиться на роботі, то редактору доведеться подавати у відставку. Але, попри цю погрозу, молодий поет залишився в колективі редакції, в якій працював близько п'яти років.

Працював також на Львівській студії телебачення, завідувачем літературної частини Львівської обласної філармонії.

Остання посада - головний редактор журналу «Дзвін». Жив у Львові.

Друкується від 1957 — спочатку в газетах і журналах, потім у колективних збірках «Яблуневий цвіт» (1961) і «Щасливої дороги» (1962).

Видав збірки віршів:

• «Розмова» (1963),
• «Весняний більярд» (1968),
• «Яблуневі ліхтарі» (1979),
• «Листя дикого винограду»,
• «Горішня брама» (1991).

Відомий також як поет-пісняр. Зокрема, автор текстів пісень Володимира Івасюка — «Я — твоє крило» (1972), «Нам спокій, друже, тільки сниться» (1978), «Освідчення». На його вірші також написали пісні Ігор Білозір («Спогади літньої ночі», «Лебеді весни»), Богдан Янівський.

Написав лібрето до опер Богдана Янівського «Олеська балада» (за романом Романа Іваничука «Черлене вино»), «Царівна Жаба», «Золотий гомін» (за Павлом Тичиною) і мюзиклів «Лис Микита», «Перстень спокуси».

На фото - Роман Кудлик у своєму робочому кабінеті в редакції журналу "Дзвін". Фото - Михайла Маслія.