Міністерство охорони здоров’я України розпочало закупівлі для створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ), інформує прес-служба МОЗ.

«Це перший крок для того, щоб реєстр донорів і трансплантація стали реальністю в нашій країні. Реєстр допоможе вчасно знаходити потенційного донора, фізичні показники якого дозволяють врятувати пацієнта, який потребує трансплантації», – кажуть у міністерстві.

Зараз у МОЗ планують закупити послугу з розробки програмного забезпечення для ЄДІСТ та доступ до міжнародної бази живих донорів кісткового мозку. На ці потреби в бюджеті на трансплантацію на цей рік передбачено 26 млн 378 тис. та 1,9 млн відповідно. Тендер на розробку програмного забезпечення оголошений у системі закупівель Prozorro. Пропозиції приймаються до 26 листопада.

Для ефективного пошуку неродинного донора кісткового мозку необхідно мати сотні тисяч попередньо обстежених потенційних донорів, кажуть у МОЗ. Що більше таких людей у системі, то вищими є шанси знайти сумісні кровотворні клітини для конкретного хворого і врятувати його життя.

Перший у світі реєстр потенційних донорів гемопоетичних клітин з'явився у США, оскільки американці є авторами цієї практики і саме вони першими стали широко застосовувати метод трансплантації кісткового мозку. Щоб удосконалити процес пошуку, подібні організації були об'єднані в Національний реєстр США. Поступово ця система поширилася на Європу, Азію, Австралію. Однак навіть в Національних реєстрах часом не вдавалося знайти потрібного донора. Все це спонукало до об'єднання даних з різних країн світу в Міжнародну мережу (EMDIS в Європі – European Marrow Donor Information System), а потім і в Всесвітню мережу – BMDW. Актуальна інформація про кількість донорів в світі розміщена на сайті BMDW (Bone Marrow Donors Worldwide).

«До нині в Україні був відсутній єдиний реєстр донорів, в якому би зберігалася вся необхідна інформація за світовими стандартами. Це – одна з головних перешкод трансплантації кісткового мозку в Україні. Поки такий реєстр відсутній, українцям роблять пересадку кісткового мозку від неродинного донора лише за кордоном – в Білорусі, Туреччині, Італії, Польщі, тощо», – додали в МОЗ.

Загалом інформаційна система про донорів складатиметься з 9-ти різних реєстрів, зокрема з реєстрів тих, хто дав або не дав згоду на посмертне донорство та реєстр повноважних осіб, які володіють цією інформацією.

Буде і реєстр анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів і окремо реєстр живих донорів та живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин. Планується і створення реєстру реципієнтів та людей з трансплантованим анатомічним матеріалом.

Окремо працюватиме реєстр закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, та інших суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією і реєстр трансплант-координаторів.

фото ілюстративне

tvoemisto.tv