Лідери країн Євросоюзу вважають дезінформацію гострим викликом, який потребує нагальної реакції. За словами президента Європейської Ради Дональда Туска, загроза дезінформації не зникла, а навпаки зростає.

Глави держав і урядів Євросоюзу вважають дезінформацію гострим викликом, особливо з огляду на вибори до Європарламенту в травні 2019 року. "Поширення умисної, широкомасштабної та систематичної дезінформації, яка також є частиною гібридної війни, є гострим і стратегічним викликом для наших демократичних систем", - говориться в декларації, ухваленій на саміті ЄС у Брюсселі в п'ятницю, 14 грудня.

Президент Європейської Ради Дональд Туск наголосив, що ця загроза дезінформації "не зникає, а навпаки зростає". "Ми сповнені рішучості протидіяти цій загрозі", - зауважив він.

У документі додається, що таке поширення дезінформації вимагає "нагальної" реакції, яка би була довготривалою і цілковито поважала права людини. Росія у декларації саміту при цьому не згадується. Джерело DW у ЄС зазначило, що пропозицій змінити текст документа не було.

Ряд лідерів, однак, окремо наголосили на важливості теми. Зокрема, серед прикладів наводився інцидент зі спробою хакерської атаки на штаб-квартиру Організації із заборони хімічної зброї у Гаазі. Нагадаємо, що Нідерланди звинувачують офіцерів російської військової розвідки (раніше ГРУ) у цій спробі, яку вдалося відвернути.

Протидія дезінформації

Серед засобів такої реакції називається план дій, представлений попереднього тижня Єврокомісією. Він передбачає, зокрема, збільшення бюджету для робочої групи зі стратегічних комунікацій, яка займається протидією дезінформації, створення системи швидкого сповіщення про дезінформацію, а також активну участь онлайн-платформ у боротьбі з фейками.

dw.com