Цьогоріч грушеве дерево Івана Франка вродило надивовижу рясно.

Зазвичай, проводячи екскурсії у музеї відомого письменника чи як музейники говорять, Франковому домі, розповідають чи не про кожен закуток його маєтку, але забувають про мальовничий сад який заклав сам Іван Якович.

Сьогодні, 3 серпня, тут вперше організували тематичну екскурсію -прогулянку садом з елементами трапези, де "сучасний Франко" пропонував гостям посмакувати різноманітними грушевими смаколиками: плодами грушки, якій 116 років, грушевим штруделем та конфітурами (рідке варення – ред.), за рецептом його дружини – Ольги Хоружинської.

Вона, до речі, називала цей сад "маленьким раєм".

Випічку готували працівники музею.

Сам же Франко, за спогадами молодої поетеси, Уляни Кравченко, з фруктів найбільше полюбляв грушки, тому й посадив таке деревце у себе в саду 1902 року.

"Хоружинська, дружина письменника, готувала просто та водночас дуже смачно, але не за галицькими традиціями, а за харківськими рецептами своєї бабусі, адже сама походила з села Бірки, що на Харківщині", – розповіла Віолета Чернієнко, завідувач експозиційного відділу музею Івана Франка.

Також вона додала, що Ольга готувала особливий пиріг з нагоди іменин, оскільки на Галичині святкували скоріше іменини, а не день народження. Начинку до своєї випічки обирала фруктову, з плодів саду родини Івана Франка.

Є й спогади про участь самого письменника у процесі приготування страв. У листах до нього, дружина з Нагуєвичів писала, щоб той не забув зібрати урожай та висушити його.

Також є спогади сина Тараса, який писав до Андрія: "Мати збирає грушки, їх сушить, а Петро їх з'їдає, вона чавить сік – той же сік випиває".

Франко мріяв мати біля власного маєтку фруктовий сад, та через роки поневірянь та невдалих спроб, каменяру все ж вдалось придбати такий будинок у районі "Софіївка". Тут же вирішив і створити цей "маленький рай".

Донька Франка, Ганна згадувала, що коли татова мрія (мати власну хату) здійниться, то "у нашому раю буде легше, відрадніше жити".

У часи Другої світової війни дерево було дуже пошкоджене, та працівникам тогочасного музею вдалось її відновити. Відтоді груша родить щороку.

Окрім грушки тут росли й черешні, яблуньки, вишні, могутній горіх та слива. Пасинки цих дерев, що їх насадили музейники, і досі радують око відвідувачів.

Біля сусіднього будинку сина Франка, Петра, видніється й чарівна магнолія.

Організатори очікували прийняти близько 50 чоловік, та охочих спробувати Франкових грушок виявилось набагато більше.

"Ми дуже любимо Івана Франка та його творчість, слухали з коліжанкою навіть цілу програму про цю грушку, тому не могли не прийти. А грушка, насправді, дуже смачна. Ми вже думали посадити зернятко: може виросте", – жартують гості Франкового дому.

Поласувати грушевими смаколиками від Франка прийшли як дітлахи, так і люди поважного віку.

Текст: Катерина Мицак (WN)

Фото: Мирослав Пархомик (WN).