У вівторок, 12 лютого, російська Держдума в першому читанні схвалила законопроект про ізоляцію російського сегменту інтернету. Що це за ініціатива?

Законопроект, який у ЗМІ називають законом про суверенний російський інтернет, передбачає поправки до кількох російських законів. У грудні минулого року до Держдуми його подали депутат парламенту Андрій Луговой і сенатори Андрій Клішас і Людмила Бикова, повідомляє Бі-бі-сі Україна.

Одна з ключових ідей законопроекту - створити інфраструктуру, яка дозволить російському сегменту інтернету працювати в ізоляції.

Андрій Луговой наполягає, що мова йде "не про відключення інтернету, а про те, щоб у випадку агресивних дій дати нашим громадянам можливість користуватися інтернетом".

Голова профільного комітету Держдуми Леонід Левін зауважив, що до другого читання окремі положення законопроекту будуть переглянуті.

Як це має працювати?

У разі остаточного ухвалення запропоновані зміни фактично дозволять російській владі відключатися від "зовнішнього інтернету" і фільтрувати трафік.

Під "зовнішнім інтернетом" варто розуміти усі сайти, які прив'язані до серверів за межами Росії. Це не обов'язково виключно закордонні ресурси: сайт може бути російським, але при цьому працювати на західних серверах. В такому випадку він теж є частиною "зовнішнього інтернету".

Проект закону зобов'язує російських інтернет-провайдерів встановити спеціальні технічні засоби, які дозволять реалізувати ідеї авторів закону - щоправда, про які саме засоби йдеться, і як вони працюватимуть, в документі не уточнюється.

Ці засоби провайдерам має безкоштовно надати "Роскомнадзор" - саме це відомство керуватиме російським сегментом інтернету в разі виникнення небезпеки.

У випадку появи такої інфраструктури "Роскомнадзор" також зможе самостійно блокувати окремі сайти - наразі такої змоги в нього немає: на вимогу відомства це роблять самі провайдери.

Весь обмін трафіком на території Росії буде проходити через спеціальні точки обміну: влада зможе відмовити операторам, соцмережам, месенджерам та іншим сервісам у підключенні до цих точок в разі, якщо вони не виконуватимуть вимог "Роскомнадзору" чи правоохоронних органів.

Критика законопроекту

Зміст документу викликав шквал критики з багатьох боків.

Частина критиків вважає, що влада просто хоче отримати ще один інструмент політичного впливу, інші - що він коштуватиме занадто дорого для держбюджету.

Є й ті, хто каже, що навіть в разі остаточного схвалення цей закон все одно не працюватиме в повному обсязі, оскільки люди, які пишуть закони рідко розуміють принципи роботи інтернету.

Уряд Росії законопроект підтримав, але все одно висловив кілька зауважень. Зокрема, щодо того, що в проекті закону не пояснюється, про які саме загрози безпеки йдеться і в яких випадках пропонується запроваджувати централізоване управління російським сегментом інтернету.

Ще одне зауваження уряду - вартість побудови інфраструктури, про яку йдеться в законопроекті.

Розкритикували ініціативу і представники бізнесу. Зокрема російський союз промисловців застеріг Держдуму від схвалення закону в його нинішньому вигляді.

Однак все це не завадило парламентарям підтримати його абсолютною більшістю. Під час голосування у вівторок "за" висловилися 334 депутати, "проти" - 47.